Sep. 21st, 2015

archervarius: (козак)

Читання романів Барнза для мене сходинки - з милої  "Англії, Англії" до сильної "Історії світу в 10 1/2 розділах". Від останнього роману "Передчуття кінця" чекав нової вершини - а вийшло на одну донизу.


"Передчуття" починається як типово англійський роман - четверо хлопців з приватної школи, неспішні філософські дискусії та проблеми юнацької сексуальності. В центрі оповіді - головний герой Тоні, його розумний товариш Адріан та химерна Вероніка. На третині тексту любовна та сімейна історія перетікає в детектив - один з парубків накладає на себе руки, а головний герой Тоні через десятки років береться розгадати причини вчинку.

Центр інтриг - щоденник Адріана. Тоні намагається забрати його у Вероніки - своєї пасії в минулому, яка потім стала коханкою Адріана. Герой намагається відтворити ланцюжок подій у житті друга: школа - Кембрідж - роман з Веронікою та напруженість у стосунках з Тоні через це - аспірантура - самогубство. У передсмертній записці Адріан написав: "Життя - непрошений подарунок, і якщо людина вирішує відмовитися від такого подарунку, то має моральний обов'язок прийняти наслідки такого рішення". Паралельно Тоні розповідає історію свого життя: юнацькі мандри Америкою, нудне сімейне життя, помірне існування після розлучення та на пенсії.

Думати, всупереч детективним традиціям, доводиться рівно з останньої крапки останньої сторінки, на якій замість розгадки отримуємо просто ще один факт в ланцюжку. Там, де мало бути велике викриття, маємо another brick in the wall. То про що текст?


На початку оповіді хлопці міркують про історію в найширшому сенсі - від сімейних подій до осмислення часу. Починають вони з банальних визначень "історія - це брехня переможців" чи "самообман переможених". Адріан, який пізніше поріже вени, вважає, що історія - це впевненість як сума нестачі документів та пам'яті. Простіше кажучи, це істина, яку ми відтворюємо на основі неповноти свічень про події минулого. Адріан продовжує: для адекватного розуміння суті історії (відповіді на питання "чому це сталося?") потрібне розуміння мотивів, яке є лише у дійових осіб. Вчитель опонує: мотиви видно з учинків, навіть з результату, із "що сталося" можна відновити "чому".


Якщо перечитати дискусію після закінчення книги, то зрозуміло, що всі елементи детективу працюють не на розгадку самогубства Адріана. Тоні послідовно намагається відкрити факти, щоб зрозуміти мотив вчинку друга. Вже тут видно, що історія - це не факти, а мотиви. Нецікаво, що Адріан вчинив самогубство, це сенсація, про яку всі швидко забули - потрібен сенс, "чому сталося". Екзистенційні міркування нічого не додають для розуміння.

Profile

archervarius: (Default)
archervarius

February 2017

S M T W T F S
   1234
56789 1011
12131415161718
19202122232425
262728    

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 05:46 am
Powered by Dreamwidth Studios