archervarius: (козак)
Вкрай херово ставлюся до виродженого "обряду" колядування. Коли парочка лобів лазить на Різдво по хатах, речитативом плете про новарадістьстала, а потім про "дайте рубль золотий".

Думаю, що корисним був би "період тиші" на кілька років, щоб вся ця байда припинилася, і ходили лише малі діти по знайомих.
Але сьогодні в метро колядували дуже добре.

Спершу двоє хлопців-рокерів, ритм і соло, в непоганій обробці зіграли "Добрий вечір тобі", і хвацько заспівали. Народ оцінив, зроду не бачив, щоб стільки в торбу накидали.

Потім тітоньки в костюмах, "фольклорний колектив Доля". Співали на хорову манеру маловідому колядку, не чув такої, хоч знаю багацько.

Обом насипав щедро, і до самого офісі мугикав колядок.
archervarius: (козак)
Трохи позанудствую. Окрім жабів, у світі є небагато речей, "которі я ненавиджу" - як бактерія уникає солі, так я намагаюся уникати дурного. Але з того, що є, в топ-3 входять "творчі люди" з їх багатим внутрішнім світом, яскравою індивідуальністю, небайдужістю, хендмейдом, дауншифтінгом та бекпекінгом.

Зауважу: кожен дроче так як хоче, і хоч лайном обмажся, якщо іншим не смердить. Але справжнього креакла безпомильно відрізняє прикмета: він хоче забавлятися за чужі гроші, нічого не робити та ні за що не відповідати. В кращому випадку такі Приблуди спермоточать на "Чорного лебедя" Талеба і мріють винайти лампу для фінансового тертя. В звичайному - баригують непотребом, прикриваючись словесами про "свободу" (один такий клован спамить якимись "інфо-матеріалами", для прикладу). В гіршому - жебрають.

Є чудний ресурс "Велика Ідея", сенс якого - пошук колективного фінансування цікавих задумів. Протягом півроку спостерігаю за проектами, що отримують підтримк (рідко), або лижуть макогона (часто), і цікавить мене питання - якого дзену треба сягнути, щоб жебрати на таке?

Був чудо-проект "Мотоциклом до Баbomzhйкалу". Пара вирішила проїхати до Байкалу на старому "Дніпрі". По дорозі збираються розказувати людям про Україну, ліпити вареники тощо. Якщо коняка дасть дуба, поїдуть автостопом. Мета похвальна, безумству хоробрих співаємо ми со святими. І тут мандрівники "просять людей скинутися, хто скільки зможе, на фототехніку, яка буде потрібна екстремалам для фіксації поїздки". І справді, для чого щось робити, подайте, людоньки, хіпстеру на фоточки. Посмішив пасаж про подорож "на мотоциклі «Дніпро», на якому фактично вже ніхто не їздить, не подорожує — точно". Точно? Гуглити пробували? Таких мандрунів на совячих опозитах є туєва хупа. Є і крутіші. В будь-якому випадку - ну раді бога. Але жебрати? Проект скуштував кудланя.

Ще був крутий проект жартівників, які вирішили покататися до Балтики і позбирати пісень. Похвально. Особливо питання "кому воно треба, крім автора?" Отримав він багацько, рукавами від жилетки та віслячими вухами.

Зараз крутиться "Соціальний проект «Голоси»", що " розповідає історії жінок, у яких склалися непрості стосунки з власним тілом, їжею, тих, кого переповнюють невисловлені емоції". Думаю, треба почати з жінок, у яких складні стосунки з відсутністю голови на плечах як органу мислення. І грошей для цього не треба.

А що підтримано: проекти, у яких чітка мета, соціальна значущість (наприклад, поставити урни в Медоборах), треба небагато бабла і є чітке розуміння, як буде оприходувано кошти, що буде робитися і як. Похвальна ініціатива!

Передбачаю, що за якийсь час "Велика Ідея" сама кане в Лету. Хоча ідея групового збору коштів чи ресурсів цікава і перспективна.
archervarius: (жид)
Копаючи реалістичну прозу, неодмінно наштовхуєшся на мутний параметр "реальності" в тексті - тобто "так буває" чи "так не буває". Плюс "так буває, але це нецікаво". Як показує практика, чуття реальності зраджує письменникам частіше, ніж дружина, поки той квасить в "Купідоні")))

Віан колись казав, що неможливо залізти в шкуру ближнього, не убивши його заради тої шкури. В будь-якому випадку вміння перевтілитися - це, ІМХО, 51% таланту прозаїка.

Про артефакт: цей лист дівчин(к)и до солдата я знайшов на одному з узбічь доріг, по яких тинявся в юності. Публікується as is через закінчення строку давності. Щирість та лірика цього фрагмента реальності вражають мене більше, ніж кілометри текстів. З двох сторінок в клітинку малюється 2 розкішні портрети і панорама життя)

...доторкнувся, зі мною аж щось сталося. Я, навіть, не знала, що тобі сказати. Русланчик, я тебе дуже люблю. Зі мною такого не було. Влюбив ти мене в себе не на шутку.

Із-за мене і тебе, навіть мама з татом посварилися, мама каже тіпа що вона лишилась винна. А що нє, могла б я поїхати до тебе...

Я хотіла б купити тобі тараньки (щоб ще одного зуба зламав - шутка). Ми знов бе купили пива і як тоді посміялися б. Ну нічого ми через місяць усе надолужим. Хочу тебе обняти, поцілувати, роздіти і т.д. Все буде класно.

... я хочу, шоб у тебе все було харашо. А я ціле літо буду з Катьою грати м'ячом і канєшно давати їсти каченятам.

Ти Русланчик служи. Тато мені каже ще буде у тебе хлопців до 5го курсу багато і це не останній. А я сказала, що, мабуть, останній.

Ну все, буду закінчувати, не забувай мене і помни завжди, що я тебе дуже люблю і буду чекати. Мені другого не нада, тільки ти нада.

Русланчик, я вже хочу поскоріше з тобою зустрітися, і я не знаю ...нрзб...

PS. Руся, а що вам там дають їсти? Руся, а це ти сам сушив рослинки?
archervarius: (Default)
У неділю вибрався з коханою на "Країну мрій". Уже пару років мене не дуже тягне на фести, але хотілося показати коханій національну культуру. Востаннє на цьому фесті був 2 роки тому - це було свіжо та цікаво.

Була цікава погода - сонце і дощ (як кажуть у нас в селі, ангел сцить. Відголосок суботньої зливи, яка розігнала перший день фесту.

Отже, цьогорічна "Країна мрій" (дадада, організатор фестивалю Олег Скрипка) вперше була платною. 30 грн вхід, 100 - партер (місце на великій сцені). За два роки майже нічого не змінилося (а якщо змінилося - то в гірший бік).

Image Hosted by ImageShack.us
А віз і нині тут

Загальні враження:
купа бариг та "мєлкого гешефта". Продаж різних виробів народних майстрів - це добре, але коли поруч баригують активісти мережевого маркетингу, кічушних лаптів та іншого непотребу - то це не з тої серії. Причому кілька цікавих майстрів (гончарів, зокрема) були зовні території, а торговці кічем - всередині.

Гешефтмахен. Відразу впадають в око дрібні проблеми, з яких і формується обличчя фестивалю. Чому за 30 грн не дати кожному карту-розклад фестивалю в зручному форматі? Не зробити більше точок харчування, щоб черга по мінералку не була як в совку по ковбасу? Не зробити зони відпочинку, де можна сісти і відпочити? Тенти від тощу?

Япона мать. В поганому сенсі слова вразив "японський культурний центр". Тельавівісті японці попалися - всі їх "культурні звершення" коштували від 5 до 20 грн. Сфотографуватися в кімоно - 10 грн, ієрогліф - 10 грн, фото на стенді - 5 грн. Бракує "фото з японською мавпочкою на фоні самурая - 20 грн". Справа не в грошах, а в підході - національну культуру таким дрібним гешефтом не пропагують, ІМХО.

Image Hosted by ImageShack.us
Ієрогліф - 10 грн, пристойний ієрогліф - 20 грн, розшифрувати непристойний ієрогліф - 50 грн
Мріємо далі )
archervarius: (Default)
В суботу два "рейсери" зіштовхнулися на проспекті Перемоги. За свідчення очевидців, швидкість була біля 200 км/год (навіть якщо було 150, о 18.00 у вихідний - це перебор.

Один пілот низьколітаючого БМВ скопитився миттєво, його красавіца, яка сиділа поруч - в комі. Другому пофартило - легкі травми. Пофартило чуваку-піццовозу на Матізі - він пішов за цигарками, а його скажену мильницю закинуло аж у перехід (воістину, куріння інколи корисне для здоров'я). Жалко народ з маршрутки, благо, серйозних травм немає.








А зараз  ЗМІ проливають сльози за "молодим успішним студентом", який "на власні гроші купив автомобіль". Ніфіга не жалко придурка. Для сракерів є "Чайка". Літаєш вдень по вулицях - жени швидше, встигнеш на власні похорони.
archervarius: (ментор)
Пост навіяло спілкування в ЖЖ.

Як писав дотепний Агєєв, головним типом сучасного літературного діяча є неадекватний дилетант. Він вміє мавпувати, вміє на різних фестивалям шуміти... писати при цьому вміти не обов'язково.

Букви про графоманію )
Простоном выдана книжонка предурная,
а раскупается как опыт мастерской.
Простону выгода двойная -
от глупости своей и глупости людской.
(Олексій Іллічевський, 1826 р.)

Profile

archervarius: (Default)
archervarius

February 2017

S M T W T F S
   1234
56789 1011
12131415161718
19202122232425
262728    

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 02:36 pm
Powered by Dreamwidth Studios