«Декамерон (10 українських прозаїків останніх десяти років)» - прочитано

Частина 1. Днявкомерон

Днявка - блог (сленг юних користувачів Мережі)

Книга "Декамерон (10 українських прозаїків останніх десяти років)" - спроба презентувати новинки української прози. Укладачем виступив Сергій Жадан, який на власний смак вибрав авторів: Софія Андрухович, Любко Дереш, Анатолій Дністровий, Сергій Жадан (як же без себе), Ірена Карпа, Світлана Пиркало, Світлана Поваляєва, Тарас Прохасько, Наталка Сняданко, Сашко Ушкалов. Бачимо як молодь, так і авторів, які увійшли в літературу давно, але до прози вдалися не відразу (Дністровий, Жадан, Прохасько).

Визначати художні методи та стильові тенденції в наш час справа невдячна. Скористаюся терміном російського дослідника Іллі Ільїна, який називає популярний метод ілюзіонізмом з головною ознакою - створенням простої картини дійсності відповідно до уявлень обивателя без прагнення збагнути глибинні закономірності життя, особистості, суспільства.

Ті ж автори, які намагаються опанувати постмодерну техніку, напевне, надто буквально зрозуміли поняття "нонселекція" (відмова від навмисного добору художніх засобів при створенні тексту - термін Д.Фоккеми). Таким методом під гаслом "що бачу - те і співаю" уже століттями користуються казахські акини.

Відразу впадає в око тематична бідність авторів. Судячи з текстів, автори замало знають життя, щоб про нього щось розповісти. З десяти текстів шість автобіографічні аж до щоденниковості (колись Горький сказав молодому автору, що писати за біографією - це пливти за течією). Решта оповідань - спроби конструкції власної історії і навіть власного світу. Російський критик  Михайло Золотоносов сказав про своїх пишучих співвітчизників: "Я вижу проблему в том, что пишут просто ни о чем, потому что ничего не знают о реальной жизни".


( Заглянути всередину )

Про особливості кожного з авторів - завтра ;)