Вадим Михайлін. Стежка звіриних слів (прочитано)

Оскільки минулий тиждень було присвячено штурму зимової Добошанки, витягну перечитану книжечку з того-таки "Фаланстера".

Вадим Михайлин. Тропа звериных слов. - М., 2005.

Culture studies в історичному контексті. Загалом тематика книжечки - тваринна символіка в духовній та матеріальній культурі різних народів - скіфів, персів, греків. Крім того, включені дослідження російського мату.

Загалом цікава спроба витягнути з кількох явищ дійсності всю культуру і спосіб мислення. Втім, автора інколи заносить з довільними порівняннями - будучи фахівцем (як видно з праці) з архаїчної культури осетинського народу, він додає осетинський матеріал куди завгодно. Втім, фаховий рівень тексту досить високий, до халтур з популярних в нас етнологій він явно не відноситься. Методологічний апарат теж на рівні. Список літератури - на 200 з хвостом джерел.

( Read more... )

Думки

Взагалі, займатися критикою подібних праць дуже важко - для цього треба бути спеціалістом з іранської та грецької культури, семіологом тощо. Втім, незважаючи на посилений, інколи натужний пошук аналогій, асоціацій, структур у автор є головне - висока фаховість. Відсутність голослів'я, оцінковості, претензій на відкриття роблять книгу вельми цікавою і занятною.

У дослідженні мату, ІМХО, вельми похвальна спроба культурологічного осмислення без ціннісного компоненту. Поки покійна Ставицька збирала словнички, перемішуючи жаргон 80-х, оказіональні фразочки Леся і загальнопоширене матюччя, пан Михайлін пішов у культурологічний пошук і цим "уважать себя заставил". Є в кого вчитися, одним словом.

Висновок: складна, але цікава книга з культурної семантики. Рекомендується гуманітаріямз надлишком вільного часу)