Що читають українці: потужне дослідження від R&D

Те, про що так довго говорили більшовики, здійснилося. УП опублікувала дані компанії R&D Group про читацькі інтереси українців. Масштаб опитування схожий на опубліковані мною дані UMG - "загальнонаціональне дослідження, що проводилося 15-25 травня 2011 року (де рік маринувалися дані?). Його вибірка складає 2089 респондентів в 24 областях України та АР Крим (похибка вибірки 2,2%)".

Респонденти відповідали на такі питання:

1. Хто з письменників більше за інших вплинув на формування вашого світогляду?
2. Твори яких українських письменників, на думку респондентів, на даний момент є найбільш популярними в Україні?
3. Книжку якого сучасного українського письменника ви купили/прочитали протягом останнього року?
4. Кого з сучасних українських письменників вважаєте здатним вплинути на суспільну думку за допомогою книжок і висловлювань у ЗМІ?
5. Які фактори, крім змісту, є визначальними при покупці книжки?
6. Чи є мова, якою видано книжку, причиною для відмови від її придбання?
7. Яка мова для респондентів може стати причиною для відмови від придбання книжки?

Всі відповіді виведені за віком і за регіонами. Є пара питань до результатів. Головне: два перші питання мають дуже дивні варіанти відповідей. Наприклад:

Твори яких українських письменників, на думку респондентів, на даний момент є найбільш популярними в Україні (одна відповідь)

Дореволюційні українські класики | Автори історичних романів | Сучасні прозаїки |Прозаїки радянської доби | Фантасти |Інші

Питання: людям давали вибирати з цих категорій, чи вони називали авторів, а аналітик розносив за категоріями? Якщо перший варіант, то класифікація топорна, "тварини діляться на собак, чотирилапих, смугастих і свійських". Якщо друге, то за якими критеріями рознесені автори? Шкляр - це сучасний прозаїк, історичний роман чи фантастика?

Хто з письменників більше за інших вплинув на формування вашого світогляду:

Російські класики | Українські класики | Зарубіжні класики | Суч.рос.письменники | Суч.укр.письменники | Суч.заруб.письменники.

Питання: де закінчується класика і починається сучасність? Наприклад, Гончар, Селінджер, ...

Тепер про результати. Основна цифра: 82,2% респондентів протягом 2011 року не прочитали жодної книжки сучасного українського письменника. Увага, питання: скільки респондентів прочитало хоч одну художню книгу за минулий рік? Скільки читали несучасних письменників? У вибірці тільки читачі, чи всі? Відповіді у статті немає, а це принципово.

Про вплив: досить очевидно,  старші визнали російську класику, молодші - українську та російську класику. В прицнипі, логічно. Єдине питання - по авторах, класична література це своєрідний бренд, цікаво було б запитати ХТО і ЯК.

Про популярність: ВНЕЗАПНО на першому місці автори історичних романів, на другому з мінімальним відривом дореволюційні українські класики. Друге місце особливо підозріле, читані - так, завдяки програмі. Популярні - сумнівно, хто з власної волі читає Панаса Мирного? Хіба Франко і Леся витягують, і бугагашеньки Нечуя. Підозрюю, що тут називали авторів, а потім заганяли їх у прокрустові клітинки.

Читані за минулий рік: без сюрпризів, Шкляр, Костенко, Матіос. Цікаво, що у Лузіної, у якої нібито максимальні тиражі, аж 6-те місце.

Фактори вибору: у першу чергу ціна, меншою мірою мова. Логічно. Мова не надто відлякує покупців (тільки 30%), але по регіонах суттєво. Так, на Південному Сході 57% не куплять україномовну книгу. Втім, тут є 2 питання: зважити на жанри (якщо людина читає тільки дюдики, то україномовних детективів просто нема, ну не Кокотюху ж читати), і питання якості україномовних книг та перекладів. Після художницької біографії Джобса я зарікся купувати укр.переклади, якщо є російські. І цікава цифра: на Заході 20% не куплять україномовну книгу - що це показує? ставлення до якості? звичка читати російськомовні тексти?

І накінець сеанс кидання какашами. Оприлюднила цю красу перекладач, критик та журналіст Ірина Славінська (slavinska). За це їй величезне-величезне дякую, без іронії. І вона ж спробувала інтерпретувати результати - за це їй субстанція, що "куда полезней меду, хоть на вкус совсем не мед".

Отже, перша помилка - уже в заголовку статті (нормально почала))). 82,2% українців не купують українських книжок. Звідки цифра? Дивимося питання №3, там справді "важко відповісти" + "таких немає" складає 82,2%. Але питання звучало Книжку якого сучасного українського письменника ви купили/прочитали протягом останнього року? Дадада, сучасних, а не взагалі.

Далі: про формування світогляду. За глибокодумним висновком, "прочитані книжки від "Біблії" до бодай того ж таки "Маленького Принца" ніяк не позначилися на формуванні життєвих орієнтирів". Біблія не проходить по формулюванню питання, там йшлося про письменників, а не книги. Хіба що запишемо її у твори "зарубіжних класиків")

Далі лірика: "Покоління 40+ навчалось у совєтській школі та не мало альтернативного освітнього досвіду. Предмет "зарубіжна література" ввели в шкільну програму лише в 1990-х. Він міг вплинути на коло читання молодших українців". Ойбідабіда. Твори зарубіжної літератури в СРСР вивчалися з 1935 по 1991 рік - в межах предметів "українська література" та "російська література". Вивчалися найчастіше абияк, крім кількох відрізків (1972-74, і в 50-х). Але при цьому читання зарубіжної класики в СРСР було куди поширенішим, ніж зараз, бо задовольняло більше потреб, ніж зараз. Звідти ж і зібрання Драйзера та Хемінгуея, типові в радянських книжкових шафах.

Водночас цифри для тих, хто не вміє їх читати, зазвичай викладені адекватно у словесній формі.

Висновок: дуже корисне для вивчення опитування. Водночас дуже-дуже не вистачає даних про методику, яка викликають сумнів у результатах. Рекомендується до вивчення. Опитуванням - так!)))