Про мову і мови, науково і популярно. В.Плунгян, І.Левонтіна

Науково-популярна література - приємне погладжування пізнавальних щупалець мозку. Нескладний і ненав'язливий научпоп явно не зробить з читача інтелектуала, але приємність доставляє чималу, та й для загальної ерудиції корисно. Плюс можна виколупати якісь питання для детального аналізу.

Наколупав дві добрі мовознавчі науково-популярні книжечки.

В. Плунгян, "Почему языки такие разные". По суті, популярний виклад вузівського підручника із загального мовознавства. Автор, членкор РАН, розбирає мовні сім'ї, типи мов, відмінності та схожості - все досить детально, цікаво та з численними прикладами. Зокрема, докладно розповідає про лексичні подібності між мовами внаслідок генетичної спорідненості або тривалого співіснування.

І.Левонтіна, "Русский со словарем". Ряд есе з приводу певних слів або стильвоих змін. Авторка досліджує зміни в мові останніх 10-20 років. Це переважно "бізнес-російська" з її міфологемами "успіху", "ефективності", "агресивності", "амбіцій" та іншого сміття. Спочатку трохи підбздіває "ісконними ценностями русского народа", але потім Левонтіна переходить на здорову іронію, відмежовуючись як від нездорового "західництва", так і від кремлівської "ісконності".

Обидві книги "занимательные", читаються легко, доставляють. Рекомендуються.

Бонус-трек: А.Залізняк, "О профессиональной и любительской лингвистике". Спеціальний бронебійний снаряд від російського лінгвіста №1 академіка Залізняка проти любителів повиводити сучасні мови з санскриту та пошукати путі арієв. Ціллю самого Залізняка був "космонавт" Фоменко, але оружжя взагалі годяще. Текст просто і доступно пояснює принципи порівняльного та історичного мовознавства, реконструкцію мов тощо. Дозволяє детально пояснити, чому "ра" в слові "радість" і "срати" відношення до єгипетського бога не має, трощить популярні міфи "зворотнього прочитання" та "важливості приголосних". Рекомендується для анти(тролів).