Взяв у колеги книжечку... Роман Ільченка - фіналіст "Книга року Бі-бі-сі - 2009".
Олесь Ільченко. "Місто з химерами"

Твір присвячено архітектору Владиславу Городецькому. На базі архівних матеріалів про життя і творчість автор спробував зробити цікаву оповідь.
Дві сюжетні лінії розгортаються паралельно.
Перша, основна - про життя Городецького. Щоб оживити оповідь, автор вводить елемент містики: "Змія", який примушує архітектора та його київських колег зводити будинки із зображенням демонів навколо Софії Київської. Крім того, нібито на догоду Змієві Городецький будує у столиці каналізацію. Зодчий веде власне "розслідування", намагається зрозуміти диявола - і у відповідь будує храми. Сюжет прикрашено екзотизмами - полювання в Африці, зустріч з шаманом на Алтаї тощо. Закінчується вона еміграцією та смертю Городецького. А після втечі з Києва покоївка Ірина заховала папери майстра.
Друга лінія введена для осучаснення. Автор явно хотів зробити цікаво і пізнавально, але вибрав своєрідний шлях - за сюжетом, двоє київських підлітків "розслідують" таємницю Городецького, повторюючи його здогадки щодо демонічного плану. Мова і мислення хлопців інколи виглядають достовірно, інколи бачимо, що крізь прозоре обличчя підлітка виглядає автор (особливо коли 15-річні хлопці міняються сентенціями типу "Софійський собор називають сакральним центром Києва"). В сумі все схоже на повчальні книги Ющука.
Думки. Загалом книга цілком читабельна і цікава (рос. "занимательна"). Автор взявся за майже недосліджену епоху в сучасних історичних творах - Київ початку ХХ століття. Акунінські часи, можна сказати. Зібрано потужний фактаж як життя Владислава Городецького, чия постать справді цікава та непересічна, так і з життя Києва того часу. Дано хорошу картину культурного та світського життя тогочасного Києва (перевіряв по книзі Рибакова). У епізодиках проскакують Леся Українка, Іван Франко (втім, для читача залишається очевидним, що це "аплікація" автора, навмисно імплантовані фрагменти).
Як видається, друга сюжетна лінія псує текст, роблячи його дещо наївним і підлітковим. Натомість у першій лінії тема "змія" так і залишається нерозкритою, обірваною містикою (на відміну від Дена Брауна, скажімо). Мотивація Змія туманна - він сам, один, без помічників вирішив напаскудити такому чистому і хорошому Києву.
Висновок: цікава, читабельна книга про київського архітектора та його творіння. Рекомендується до прочитання. Частини з підлітками непідліткам можна пропускати.
Олесь Ільченко. "Місто з химерами"
Твір присвячено архітектору Владиславу Городецькому. На базі архівних матеріалів про життя і творчість автор спробував зробити цікаву оповідь.
Дві сюжетні лінії розгортаються паралельно.
Перша, основна - про життя Городецького. Щоб оживити оповідь, автор вводить елемент містики: "Змія", який примушує архітектора та його київських колег зводити будинки із зображенням демонів навколо Софії Київської. Крім того, нібито на догоду Змієві Городецький будує у столиці каналізацію. Зодчий веде власне "розслідування", намагається зрозуміти диявола - і у відповідь будує храми. Сюжет прикрашено екзотизмами - полювання в Африці, зустріч з шаманом на Алтаї тощо. Закінчується вона еміграцією та смертю Городецького. А після втечі з Києва покоївка Ірина заховала папери майстра.
Друга лінія введена для осучаснення. Автор явно хотів зробити цікаво і пізнавально, але вибрав своєрідний шлях - за сюжетом, двоє київських підлітків "розслідують" таємницю Городецького, повторюючи його здогадки щодо демонічного плану. Мова і мислення хлопців інколи виглядають достовірно, інколи бачимо, що крізь прозоре обличчя підлітка виглядає автор (особливо коли 15-річні хлопці міняються сентенціями типу "Софійський собор називають сакральним центром Києва"). В сумі все схоже на повчальні книги Ющука.
Думки. Загалом книга цілком читабельна і цікава (рос. "занимательна"). Автор взявся за майже недосліджену епоху в сучасних історичних творах - Київ початку ХХ століття. Акунінські часи, можна сказати. Зібрано потужний фактаж як життя Владислава Городецького, чия постать справді цікава та непересічна, так і з життя Києва того часу. Дано хорошу картину культурного та світського життя тогочасного Києва (перевіряв по книзі Рибакова). У епізодиках проскакують Леся Українка, Іван Франко (втім, для читача залишається очевидним, що це "аплікація" автора, навмисно імплантовані фрагменти).
Як видається, друга сюжетна лінія псує текст, роблячи його дещо наївним і підлітковим. Натомість у першій лінії тема "змія" так і залишається нерозкритою, обірваною містикою (на відміну від Дена Брауна, скажімо). Мотивація Змія туманна - він сам, один, без помічників вирішив напаскудити такому чистому і хорошому Києву.
Висновок: цікава, читабельна книга про київського архітектора та його творіння. Рекомендується до прочитання. Частини з підлітками непідліткам можна пропускати.