![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
archervariusПереглянуто, а не прочитано, бо фотоальбом. Києвознавця Дмитра Малакова люблю, намагаюся читати статті та купувати книги.
Дмитро Малаков. «Ніби й не було війни…» – К.:, Грані-Т, 2009. – 112 с.
Книга - фотоальбом 1941-43 років. Військовими фото зараз нікого не здивуєш - все більше їх цифрується, коментується, викладається в Мережі. Але тут особливий випадок - фотографії робив молодий угорський солдат, що служив у авіафоторозвідці. Тому в альбомі перемежовуються службові фото "згори", будні солдата та воєнного життя у окупованому Києві. Додатково фото коментував сам Малаков.
Вражає суміш жахів війни та людської здатності виживати і просто жити. Поруч спалений Хрещатик і народ на пляжі (для правди: здебільшого окупанти та їх дівчата з числа місцевих співчуваючих). Але публіка в парках цілком нормальна. Загалом такі речі дозволяють глянути на минуле по-чесному.
Висновок: непоганий альбом в колекцію тому, хто цікавиться минувшиною.
Дмитро Малаков. «Ніби й не було війни…» – К.:, Грані-Т, 2009. – 112 с.
Книга - фотоальбом 1941-43 років. Військовими фото зараз нікого не здивуєш - все більше їх цифрується, коментується, викладається в Мережі. Але тут особливий випадок - фотографії робив молодий угорський солдат, що служив у авіафоторозвідці. Тому в альбомі перемежовуються службові фото "згори", будні солдата та воєнного життя у окупованому Києві. Додатково фото коментував сам Малаков.
Вражає суміш жахів війни та людської здатності виживати і просто жити. Поруч спалений Хрещатик і народ на пляжі (для правди: здебільшого окупанти та їх дівчата з числа місцевих співчуваючих). Але публіка в парках цілком нормальна. Загалом такі речі дозволяють глянути на минуле по-чесному.
Висновок: непоганий альбом в колекцію тому, хто цікавиться минувшиною.
