Подорожаріум діда Панаса. Частина 2. Транспорт (фінанси та юзабіліті) - доповнено

[archervarius]

Початок тут (частина 1, вступна)

1. Що таке дорого і дешево

Перше і головне правило: подорожувати без грошей не вдасться. Без копійки проїхати півсвіту вміють герої, у яких багато часу і навичок спілкування. Менше грошей – менше ККД подорожі (доводиться витрачати час на пошук людей, які допоможуть, прохацтво тощо). Врешті, ви залежите від купи факторів, які легко розв’язуються грошима. Друге і головне правило: для подорожі багато грошей не потрібно – головне знати фішки).

На вартість подорожей впливають швидкість і комфорт. Хочете за 2 дні об’їхати пів-України, готуйте гроші. Маєте купу часу – можна зекономити. Те ж саме стосується їжі, ночівлі тощо.

Потрібно встановити для себе необхідний мінімум благ – баланс вартості та задоволення. Поясню на прикладі: загальний вагон коштує в три рази дешевше, ніж плацкарт (наприклад, до Львова – 27 гривень повний і 14 по студентському). Але «общак» - це потенційно ніч сидячи або на третій полиці, без білизни і, можливо, без сну. Якщо після такої ночі ви почуватиметеся нормально, то це і є мінімум. Якщо ні – підвищуйте мінімум до плацкарту і так далі.

На вартість дуже впливають залежності (див частина 1). На залежностях економити не можна – псується настрій, слід знати і тримати мінімум. Приклад: найстрашнішою складовою повернення за Карпат «на 20 гривнях» у 2004 році було не голодування, а куріння молдовських сигарет. Буе…

2. Дірка – лютий ворог

Дірка – це проміжок між різними видами транспорту, коли вам потрібно їхати, наприклад, час очікування пересадки між електричками.

З досвіду – 8-годинна дірка в одному з райцентрів довела нас з напарником майже до сказу (бродити заважали великі рюкзаки). Легше було пережити зливу в горах

• Дірка огидна тим, що в цей час нудно, інколи небезпечно, хочеться їсти і пити (особливо пити ;), а значить – витрачаються гроші без переміщення у просторі. Причому хочеться смачно їсти, хмільно пити, солодкого, шоколаду, соку і крабових паличок)))
• Слід знайти способи безпечно проводити час без витрати грошей (наприклад, возити якусь книгу чи писати в блокноті), за можливості – оглядати місцевість.
• Дірка в 4 години може ліквідувати значний фінансовий виграш.
• Дірка вночі = проблема ночівлі, а також потенційна небезпека в нічному місті.
• Дірка взимку і вночі = смердючий вокзал або гроші.

3. Своє – друг, товариш і брат
Своє – спосіб зекономити, синонім дешевих мандрівок. Те, що ви берете з дому фактично безкоштовно. Якщо ви їдете більше, ніж на день, з дому слід взяти:

• легкий посуд (1 чашка, вона ж – миска, ложка). Знадобиться в поїздах.
• сіль (20 грам), цукор (30 гр/день).
• чай (10 грам = 2 пакетики/день), каву (6 грам = 2 стіки/день)
• бульйонні кубики, мівіна та інші бомжпакети (на 1 трапезу, їх легко купити скрізь).
• За потреби – тютюн і алкоголь (їх буває важко дістати).
• Харчів слід брати на 1-2 дні – вони швидко псуються, а консерви однаково коштують скрізь. Правильні харчі – максимально нажористі (пиріжки, піцца, бутерброди тощо).
• Газовий пальник + каструлька – корисна річ, коли планується подорож на природу або «дика» ночівля. Незамінний в автоподорожах. В умовах міста річ малокорисна.
• Флісовий плед, легкий і компактний. В транспорті буває холодно.
• Ночівля в «своєму» (намет, спальник, карімат) дуже економить гроші, але витрачає час на пошуки місця. Плюс багато важить. Детальніше – в наступних частинах.

4. Види транспорту.

В порядку спадання вартості: авіа – автобус – авто (власне, в складчину) - залізниця (купе – «експрес» - плацкарт – «електричка підвищеної комфортності» - загальний – електричка). Автостоп стоїть окремо.

Літаки літають весело і дорого. Але патологічно швидко)

• В межах УА є сенс летіти лише у Сімфер «Візз-ейром», оскільки море часу займають трансфери до портів та реєстрація. Плюс приїжджати слід з запасом. Акції – штука корисна, але нерегулярна.
• Транспорт до аеропорту може бути дорогим
• В літак не можна брати ножики, а газові балони (пальники) – навіть в багаж.

Найдешевше кататися поїздом. Вартість розраховуємо так: загальний вагон: 3 грн/годину їзди, але не менше 10 грн; плацкарт – 9 грн/год, але не менше 30, вище – гроші не рахують)

• Квитки на поїзди дешевше купувати в касі, а не в провідника, на експреси – в провідника, але місця не гарантують.
• На вартість впливає клас поїзда (найдешевші – з номером 6хх). Вартість може різнитися на 20-30%, тому на касі слід питати найдешевший поїзд. Але менше платиш – довше їдеш (найдешевший до Львова котиться 14 годин, за нормативних 8).
• Поїзд дає можливість економити на своєму.
• Поїзди ходять переважно вночі, тому можна зекономити на ночівлі, просто переїхавши в пункт Б.
• Квитки закордон дорожчі за вітчизняні в 3-4 рази. Квитки в Росії – теж.
• В плацкарті можна їздити без постелі – тоді слід взяти найлегший спальник. На голій полиці спати негігієнічно (твердо і в одязі людина пітніє, від чого поширюється бздо. Якщо є можливість, а їхати – недалеко, краще взяти загальний, ЕПК, або навіть електричку.
• Якщо не берете постіль, їдете ЕПК чи тягою - маленький флісовий плед дуже порадує.
• Їзда загальним вагоном сильно вимотує (про секрети буде далі) і забруднює. Общаків стає все менше, їх скасовують або заміняють на ЕПК, тому наявність треба уточнювати.
• Загальний вагон відрізняється від плацкарту відсутністю закріплених місць (хто де встиг – там і сів), постелі та своєрідною розсадкою – знизу по двоє, зверху – один (інколи знизу всі троє). Тому там душно та брудно. Але коли народу мало, то це фактично плацкартний вагон без постелі.
• Електрички підвищеної комфортності (ЕПК) – гарний і дешевий вид транспорту, якщо не їхати вночі (сидячи). Те ж саме стосується експресів, які до того ж дорогі. За властивостями близькі до автобусів.
• Звичайні зелені електрички-тяги (не ЕПК) в основному ходять на відстані до 300 км. Тому поїздки на довгі відстані (більше 300 км) з пересадками себе не виправдовують (див. дірки), але якщо є час – можна. З контролерами завжди можна добре домовитися.
• В Інеті можна знайти "хвилі" електричок - підбір тяг без дірок з пересадками. Можна користуватися, хоча комфорт мінімальний.
• В останніх електричках (після 22.00) водяться хтонічні гопники. Слід сідати поближче до людей.

Автобус їздить там, куди поїздам зась. Їх ходить багато, тому вони виручають за відсутності квитків на ЖД. Автобуси ходять регулярно, тому можна виїхати в зручний час. Вартість розраховуємо так: 10 грн/год, але не менше 20. Для переїздів більше 500 км не рекомендуються, але якщо треба – то вперед.

• Якщо період не напружений, квиток краще купувати у водія – дешевше. Найчастіше водії пускають в салон навіть стоячи (спостерігав паксів, які стояли з Києва до Франківська). Тому з автовокзалу виїхати простіше, ніж з ЖД.
• Автобус – найкращий засіб регіонального пересування.
• На автобусі не діють студентські
• Маршрутка – швидша, але автобус – комфортніший (більше місця для ніг, кращі сидіння). Спостерігав маршрутку «Франківськ-Луганськ» з незручними сідушками
• В автобусі ви здаєте великі речі в багаж і не бачите їх до кінця маршруту. Візьміть в салон все потрібне!
• Вночі в автобусі корисно мати плед, найкраще флісовий - бо холодно)
• Ікарус – зло! Їздити Ікарусами можна лише мазохістам або коли дуже треба.
• Швидкість поїзда і автобуса приблизно однакова, залежить від траси. Київ-Вінниця – автобус відстає. Київ-Умань – рулить.
• В автобусі менше способів розважити себе. Слід турбуватися про це.
• Їдеш ніч – готуйся не спати (сіпання, зупинки із входом-виходом, веселі пасажири). Тому автобус – денний вид транспорту.

Приватний автомобіль – чудовий вид транспорту (якщо є автомобіль і водій). Бензин в складчину виходить доволі дешево, мобільність – максимальна (обмежується лише здатністю водія).
 

• В ідеалі в компанії має бути 2 людини з правами.
• Не слід покладатися на дороги місцевого значення – втрата часу.
• Чудові можливості зекономити на своєму.
• Слід враховувати можливість штрафів та поломок, створивши аварійний фонд (порядка $50).
• Хочете взяти авто на прокат – у більшості контор є обмеження на пробіг. Але якщо пошукати – можна знайти без нього.
• Ніч в авто – поруч з водієм повинен сидіти несплячий пасажир. Інакше можлива біда.
• GPS рулить! Можна взяти напрокат, гугліть.

Таксі - допоміжний транспорт, який інколи на диво корисний:

• якщо ви запізнюєтеся (а квиток дорожчий, ніж таксі)
• пересування по нічному місту (за нічним тарифом)
• добирання від вузлових станцій до міст (інколи вузол знаходиться за 10-20 км від міста, наприклад, станція Воронізька - і місто Шостка)
• якщо є можливість - беріть таксі на групу людей, в складчину - дешевше
• з таксистом слід спілкуватися за правилом золотої середини - вони не люблять злидарів - "пішки ходи!" і намагаються здерти гроші з мажорів
• таксисти до і після роботи - хороші люди)
• таксисти - невичерпне джерело інформації

Автостоп – для мене хвора тема. Фактично безкоштовний, але платити треба розмовами з водієм на цікаву для нього тему (4 години балачок про політику або баб можуть звалити з ніг слона). Крім того, небезпечні дірки, тому розрахувати на безкоштовний доїзд не варто. Більше – до експертів.

ВСІ, ХТО МАЄ ЩО ДОПОВНИТИ - ПИШЕМ В КОМЕНТИ!

Comments

[intafyr.livejournal.com]

[q]Загальний вагон відрізняється від плацкарту відсутністю закріплених місць (хто де встиг – там і сів)[\q]
Грубо кажучи, правда. Але коли вагонів мало, а людей багато (козлятинський поїзд Шепетівка — Івано-Франківськ зробився з десятивагонного п'ятивагонним і там тепер повний ахтунг), всі різко згадують про нумерацію місць. Хоча, звісно, всюди є хами, які згадують про неї лише коли особисто їм незручно сидіти на вікні перед туалетом.

[archervarius.livejournal.com]

Спроби ввести нумерацію спостерігав. На квитках номери є, але провідникам впадло займатися контролем місць. Крім того, в хаосі легше брати ліваків (якось в 81-місному общаку їхало 120 чоловік).

ІМХО, багато залежить від провідника, тому не зайве його спитати на вході про порядки

[lowdown-truth.livejournal.com]

"Для переїздів більше 500 км не рекомендуються"
Як на мене, автобус, навіть Ікарус, цілком годиться для переїздів на будь-які відстані, на відміну від маршрутки. Проїхавши в Ікарусі за дві доби маршрут Київ-Маріуполь-Київ (>1500 км) я себе почував цілком нормально, не те що після 300 км (Чернівці-Львів)в Еталоні. Для людини зі зростом 160+ см - це найстрашніший транспорт. *Інквізитори існують! Вони роблять Еталони!*

автобуси

[archervarius.livejournal.com]

Якщо я правильно пойняв, то ти їхав на виїзд (на футбол). В "виїзному" стані можна екватор об'їхати)

500 км - це 8 годин їзди, або змарнований день, або безсонна ніч. тому і не рекомендуються - гірше ніж поїзд. певна річ, пересування не летальне) сам часто катаюся з Тернополя автобусом в Київ.

Ікаруси переважно роздовбані і бздять пальним. Коли їхав з Владіміра в Москву в Ікарусі, на голову капала вода. Найгірше в Ікарусах - поломані сідушки, які можуть бути або вічнолежачими, або по стойці смирно.

"Еталони" - ти маєш на увазі із зафіксованими сидіннями? тоді да, зло ще те.

Колись довелося їхать із Агриза в Воткінск через Іжевськ на "Газелі", боком))) це інквізиція)))

Re: автобуси

[lowdown-truth.livejournal.com]

Еталони - це така маршрутка сіті-призначення, котрі хитрі західняки юзають для перевезення по регіону. Там сидіння не те що зафіксоване, воно цільно-лите з пластику у позиції "смірна". Відстань між рядами сідушок дорівнює 50% мінімально необхідного мені простору, відстань між рядами дорівнює одній стоячій людині моєї (худої) комплекції, або ж 0,5 типової бабці)) Відповідно, при наявності стоячих бабусь, є 2 варіанти - 1. позиція "фронтальна" - в обличчя впирається пузо бабці, а на голові лежать "передні випуколості"; 2. позиція "бекграунд брутфорс" - дупа бабці в районі носа. Естетика ще та)))

Ще тут згадалося - таксі в певних умовах є найнадійнішим за співвідношенням ціна/якість/швидкість транспортом. Особливо стосується транспортування на різні горнолижки. Перти лижі і боти вагою під 30 кг у вищеописаному Еталоні явно не варіант. А так, якщо їхати на таксі вп’ятьох, то вийде по 30-40 гривень при ціні набитої маршрутки в 20-25 грн.

І ще одне - не варто пробувати щось змінити в діях західняцьких водіїв, вони всеодно діятимуть за алгоритмом, скільки не плати. Ми колись везли з Ворохти дівчинку зі зламаною ногою, домовились з водієм, що він бере тіки нас і ще одну компанію, без стоячих, а ми йому доплатимо. Так от вже в першому ж селі ця тварюка набрала стільки стоячих, що ми вимушені були обороняти хвору від спроб якогось вуйка всістись на зламану ногу.

[dashca-enotik.livejournal.com]

Ох, не знаю - день у авто поруч з друзями мене приводуть у стан медузи тільки так. Поїзд - мій вибір, найкраще - нічний )

Автостопом їздила декілька разів, люблю це робити, коли є час та натхнення, особливо на короткі відстані
Не усі водії люблять розмовляти, доречі

Головна небезпека в тому, що коли ти десь на середині траси, і тебе не беруть - то ти можешь тільки чекати, бо до найближчого іншого транспорту пішки йти хтозна куди і хтозна скільки.

Також раджу їздити удвох)

[archervarius.livejournal.com]

Авто можна зупинити, коли хочеться... пасажири приємні...

Поїзд да, але це вихід для великих переїздів, а не локальних)

Щодо стопу +1, одна дірка може спаскудити день дороги.