Дещо про Валентинича
Feb. 14th, 2012 02:05 pmЩороку посеред лютого чутно огидні звуки волинки про "змову маркетологів" і "не наше свято". Іноді чутно гнусавий фальцет про "вигаданого святого" та воплі "а якщо у когось немає пари". Чесно зізнаюся: я за день святого Валентина. Бо:
1. Привід подарувати баришні квіти і подаруночок - це завжди добре. І з кожним роком співжиття - все краще. Взагалі позитиву в житті й без того негусто, щоб кидатися у нього лайнячками. Це рація для "тих, кому за".
Про маркетологів: і що ті монстри примусили вас купити? Позачерговий букет? Рожеву плюшеву жопу? Листівку? Бороньбоже, парфуми чи білизну єбабальну? Так довольна жінка - радість в домі, чоловіку потіха.
2. День легального і непостидного прояву почуттів - потрібна і хороша дата. Це рація для "тих, кому до". Багатьох юним людям важко зізнатися в симпатії, при цьому не виглядаючи ідіотом. Така собі зона дозволеного зізнання. Сам в юному віці користався.
Не наше свято - та хоч чукотське. Ну не день Петра і Хавронії святкувати, їйбо. Вигадали святого? Блеать, ви ж щодня гороскопи читаєте.
Вопшем, я за свята. Більше і частіше. А замалювати окуляри чорним вам і світ постарається.
1. Привід подарувати баришні квіти і подаруночок - це завжди добре. І з кожним роком співжиття - все краще. Взагалі позитиву в житті й без того негусто, щоб кидатися у нього лайнячками. Це рація для "тих, кому за".
Про маркетологів: і що ті монстри примусили вас купити? Позачерговий букет? Рожеву плюшеву жопу? Листівку? Бороньбоже, парфуми чи білизну єбабальну? Так довольна жінка - радість в домі, чоловіку потіха.
Не наше свято - та хоч чукотське. Ну не день Петра і Хавронії святкувати, їйбо. Вигадали святого? Блеать, ви ж щодня гороскопи читаєте.
Вопшем, я за свята. Більше і частіше. А замалювати окуляри чорним вам і світ постарається.