![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
archervarius30-31.03 літературний клуб "Маруся" проводив першу в Україні "школу літературного менеджменту". Я, як причетний і до школи (пару років тому), до літератури (перманентно) і до менеджменту (щоденно з 9 до 19), не міг пройти повз. З трьох днів виходив два, отримав масу тем для думок - і ділюся осмисленими враженнями.
Преамбула. До клубу в мене неоднозначне ставлення, до багатьох їх акцій - скептичне. Якщо конкретно, мені подобається у "Марусі":
1. Енергія і ентузіазм. Їх витрачається неймовірна кількість, по суті, на ентузіазмі проводяться численні акції та зустрічі.
2. Здорові амбіції. Починалося це все як клубик на філфаку, а виросло у досить потужну ініціативу. І планів у хлопців та дівчат багато.
3. Контактність. Вміння проривати бар'єри до авторів та видавців.
І не подобається:
1. Некритичний підхід до літератури та авторів: ІМХО, краще взагалі не писати і не читати. ніж писати графоманію і читати її. "Невозможно не прийти соблазнам, но горе тому, через кого они приходят..."
2. ... який переростає у щеняче захоплення письменством. Міла Іванцова дала автограф - УРРРЯ! Жадан грає у футбол - КЛАС! Видали книгу за 24 години, на яку скривилася навіть всеїдна Славінська - ура))
3. Звичка приписувати собі купу титулів. Хлопці та дівчата з піврічно-річним досвідом у напівлюбительських спільнотах чи організаціях середьної руки пишуть собі послужний список типу "журналіст, письменник, критик, менеджер..." і не червоніють. Це стосується не лише людей, а і акцій. Певно, що "скромність - шлях до невідомості", але не тру. На таких нивах ростуть яри левчуки.
4. Логотип "опа-опа, сраслась пизда и жопа".
Отже, для чистоти спостереження я вдався до наївної регістрації на чуже ім'я та появи під ним. Знайомтеся, Льоша Авдієнко :))) Спалився (частково) через пару годин, коли висунувся з капюшону і почав тролити публіку)
Де: Інтерньюс поділився хатою на Ризькій.
Формат: 3 дні лекцій та семінарів від ранку до вечора. Чайкавапіцца.
Публіка: 25 чоловік з усіх регіонів України, всі - активісти та організатори літературних тусовок (крім мене). Одні помолодші (більше ентузіазму, менше уявлень про те, що і як конкретно робити), інші старші (зазвичай досвід у журналістиці чи піарі, трохи більше скепсису).
Що вдалося: зібрати людей. Зайвих не було - всі зі сфери, всі плюс-мінус в темі, всім цікаво. При цьому орги, молодші за половину гостей, нормально тримали аудиторію та спрямовували увагу.
Був нормальним рівень доповідачів, без "хріну з гори" - всі лектори досить знані у сфері. Накладки почалися через невдалі формати виступу, але можна списати на перший раз.
Дрібне, але корисне - нормальний побут, тобто затишне приміщення, чай-кава і навіть піцца на обід. Я ще приніс пляшечку віскаря і тихенько підпоював публіку по кутках)))
Підсумовуючи, школа вдалася. Молодці )
А тепер проблеми, їх чимало.
Формат. Лекція - наше все. Кожен з доповідачів мав більше години і витрачав їх на свій розсуд. Якщо йому хотілося побалакати ні про що, ніхто фонтан не затикав. При цьому Остапів часто несло куди їх фантазії хотілося.
У залі було обладнання для презентацій, але майже ніхто його не використовував (тобто доповідачі прийшли неготовими). Показував слайди лише Санченко, але це була баянна презентуха якогось лохматого року про СЕО для чайників. Для порівняння раджу подивитися презентації![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
olgapavlova - Ольги Павлової, сильного ПеЕм з ЮзабілітіЛаб.
Очевидно, що доповідач, у якого купа часу, немає плану і досвіду постійних виступів, буде нести много та дурного. Доцільно було б зменшити час виступу, звузивши проблеми (наприклад, на конференції "План Б", яка мені дуже сподобалася, було 2 формати - 20 хвилин на серйозні виступи та 5 хвилин на міні-доповідь). В таких часових рамках нести чуш важко.
Цікаво було б зробити круглий стіл, щоб доповідачі з різних сфер відповідали на одне питання (так проходила остання онлайн-конференція про пост-кризовий маркетинг) - можна співставити стан у різних сферах.
Про кулуари: їх не було. Тобто їжа та chillout були у тому ж приміщенні, де і лекція, виступи проходили майже без перерви, тому можливість почіплятися до доповідачів була хіба що в коридорі, а неформально поспілкуватися- лише в обід та на курилці. Це зло. Звідси ж - неможливість "проголосувати ногами", тобто піти з сеансу самохвальства Донія пити чай і спілкуватися в коридорі.
Жаль, що доповіді не розмежовувалися за фаховим рівнем. Коли Руденко переказував підручник з журналістики для 1 курсу, третина залу спала. Коли Дегтярьов пояснював різницю між рекламою і піаром - теж. Можливо, навпроти кожної доповіді ставити позначку "для кого" - новачок, юзер, спеціаліст (специ могли б і самі доповнити, виступити співдоповідачами).
Підсумовуючи: доповідачів - тримати в узді і не пускать бульки мислі по древу. Більше можливостей для кулуарного спілкування. Диференціація за фаховим рівнем. Дуже не сподобалася безсистемність в широкому полі "літературного менеджменту" (організація фестивалів і видання книг - це далекі сфери, а доповіді ішли вперемішку. Може краще було б розбити за галузями?).
Доповідачі
Сподобалися:
Завен Баблоян - практик з невеликого видавництва, досить толково і чітко розповідав видавничу справу як бізнес і процес (як працюють, де шукають і кого видають). Чи не єдиний доповідач, який заявив, що в загальній масі народ читає, і перспективи у книговидання є. Проаналізував світові тенденції на ринку книготоргівлі (зокрема, розповів про кризу універсальних книгарень і банкрутство Borders). Розповів про специфіку роботи з авторами та читачами популярних світових інтернет-магазинів книг - від Амазона до Litres. На думку Завена, перспективи мають невеликі книгарні, що працюють як рекомендації почитати певну книгу.
Олександра Коваль - організатор Львівського форуму видавців. Незважаючи на "бінарну філософію" (про неї далі), розповіла про процес організації фестивалю, в тому числі знаходження коштів та партнерів.
Не сподобалися
Олесь Доній. Замість заявленої теми "Як організувати фестиваль" півтори години похвалявся своїм славним минулим. Слово "я" лунало щохвилини, при цьому не було жодної практичної поради - тільки байки про різні витівки Донія на фестивалях. Запам'яталася фраза "це був фестиваль без глядачів - такий формат") "У Олеся Донія є любиме слово Я".
Сергій Руденко. Маючи тему "Як запустити інформаційну бомбу", він 40 хвилин розказував ази писання новин ("заголовок до 5 слів, лід - це перший абзац..."). Умовно корисними були деякі моменти організації новинного відділу ЗМІ, як от вести базу спікерів з характеристиками тощо. Тема виступу не розкрита.
Антон Санченко. Мав розповісти про «Ефективне використання Інтернету для літератури», показував презентацію 2010 року про пошукову оптимізацію для початківців (пізніше пояснив, що він сам - сеошник з Мета.Уа). Показував свій сайт Автура на явно застарілій СMS, з дубовим дизайном та сапоссилками. Розповідав про те, як СЕОшити сайти (при цьому у власного порталу наразі 700 уніків на добу - за 3 роки в ефірі). Потім намагався розповісти про інструменти пошукової статистики та відстежування трендів, але на толкову розповідь не вистачило часу. Ітого поверхнево та безсистемно.
Сюрприз: ТойЩоЗнімавсяВКіно, тобто Дмитро Лінартович. Прикольний чувак, трохи переповнений пафосом, але послухати про внутряки фільму було цікаво. Наприкінці почав говорити щось незрозуміле про язичництво Володимира та прочитав пафосно-надривний монолог)
Підсумовуючи: бракує сильних практиків, які мають досвід реалізації реальних проектів і можуть розповісти основи, алгоритми організації літературних проектів. Навіть ті, що прийшли, поривалися ввись...
На третій день виступали Ірина Вікирчак про пошук спонсорів та Олександр Кабанов з "ШО" про розкрутку молодих. Не застав) Практичні проекти теж - але судячи з того, що на одній із вправ, говорячи про ЦА можливого продукту ніхто не подумав, що аудиторія це в першу чергу соцдем (вік-стать-доходи-рід занять), то рівень практики можна уявити.
Висновки: хороше починання, засвідчило інтерес людей до літературних процесів, бажання брати в ньому участь. "Маруся" показала, що може організувати зібрання і запросити спікерів. Водночас брак фаховості, конкретності, практики перетворило весь процес на безплотні польоти в космосі пафосних фраз про літературу і культуру. Логічним завершенням став пост-реліз під заголовком “МАРУСЯ” випустила 25 професійних літературних менеджерів.
Для мене: отримав тему для роздумів (читайте частину 2)). Да, кому обіцяв дослідження, я його віддам Дмитру - далі хай поширює.
Преамбула. До клубу в мене неоднозначне ставлення, до багатьох їх акцій - скептичне. Якщо конкретно, мені подобається у "Марусі":
1. Енергія і ентузіазм. Їх витрачається неймовірна кількість, по суті, на ентузіазмі проводяться численні акції та зустрічі.
2. Здорові амбіції. Починалося це все як клубик на філфаку, а виросло у досить потужну ініціативу. І планів у хлопців та дівчат багато.
3. Контактність. Вміння проривати бар'єри до авторів та видавців.
І не подобається:
1. Некритичний підхід до літератури та авторів: ІМХО, краще взагалі не писати і не читати. ніж писати графоманію і читати її. "Невозможно не прийти соблазнам, но горе тому, через кого они приходят..."
2. ... який переростає у щеняче захоплення письменством. Міла Іванцова дала автограф - УРРРЯ! Жадан грає у футбол - КЛАС! Видали книгу за 24 години, на яку скривилася навіть всеїдна Славінська - ура))3. Звичка приписувати собі купу титулів. Хлопці та дівчата з піврічно-річним досвідом у напівлюбительських спільнотах чи організаціях середьної руки пишуть собі послужний список типу "журналіст, письменник, критик, менеджер..." і не червоніють. Це стосується не лише людей, а і акцій. Певно, що "скромність - шлях до невідомості", але не тру. На таких нивах ростуть яри левчуки.
4. Логотип "опа-опа, сраслась пизда и жопа".
Отже, для чистоти спостереження я вдався до наївної регістрації на чуже ім'я та появи під ним. Знайомтеся, Льоша Авдієнко :))) Спалився (частково) через пару годин, коли висунувся з капюшону і почав тролити публіку)
Де: Інтерньюс поділився хатою на Ризькій.
Формат: 3 дні лекцій та семінарів від ранку до вечора. Чайкавапіцца.
Публіка: 25 чоловік з усіх регіонів України, всі - активісти та організатори літературних тусовок (крім мене). Одні помолодші (більше ентузіазму, менше уявлень про те, що і як конкретно робити), інші старші (зазвичай досвід у журналістиці чи піарі, трохи більше скепсису).
Що вдалося: зібрати людей. Зайвих не було - всі зі сфери, всі плюс-мінус в темі, всім цікаво. При цьому орги, молодші за половину гостей, нормально тримали аудиторію та спрямовували увагу.
Був нормальним рівень доповідачів, без "хріну з гори" - всі лектори досить знані у сфері. Накладки почалися через невдалі формати виступу, але можна списати на перший раз.
Дрібне, але корисне - нормальний побут, тобто затишне приміщення, чай-кава і навіть піцца на обід. Я ще приніс пляшечку віскаря і тихенько підпоював публіку по кутках)))
Підсумовуючи, школа вдалася. Молодці )
А тепер проблеми, їх чимало.
Формат. Лекція - наше все. Кожен з доповідачів мав більше години і витрачав їх на свій розсуд. Якщо йому хотілося побалакати ні про що, ніхто фонтан не затикав. При цьому Остапів часто несло куди їх фантазії хотілося.
У залі було обладнання для презентацій, але майже ніхто його не використовував (тобто доповідачі прийшли неготовими). Показував слайди лише Санченко, але це була баянна презентуха якогось лохматого року про СЕО для чайників. Для порівняння раджу подивитися презентації
olgapavlova - Ольги Павлової, сильного ПеЕм з ЮзабілітіЛаб.Очевидно, що доповідач, у якого купа часу, немає плану і досвіду постійних виступів, буде нести много та дурного. Доцільно було б зменшити час виступу, звузивши проблеми (наприклад, на конференції "План Б", яка мені дуже сподобалася, було 2 формати - 20 хвилин на серйозні виступи та 5 хвилин на міні-доповідь). В таких часових рамках нести чуш важко.
Цікаво було б зробити круглий стіл, щоб доповідачі з різних сфер відповідали на одне питання (так проходила остання онлайн-конференція про пост-кризовий маркетинг) - можна співставити стан у різних сферах.
Про кулуари: їх не було. Тобто їжа та chillout були у тому ж приміщенні, де і лекція, виступи проходили майже без перерви, тому можливість почіплятися до доповідачів була хіба що в коридорі, а неформально поспілкуватися- лише в обід та на курилці. Це зло. Звідси ж - неможливість "проголосувати ногами", тобто піти з сеансу самохвальства Донія пити чай і спілкуватися в коридорі.
Жаль, що доповіді не розмежовувалися за фаховим рівнем. Коли Руденко переказував підручник з журналістики для 1 курсу, третина залу спала. Коли Дегтярьов пояснював різницю між рекламою і піаром - теж. Можливо, навпроти кожної доповіді ставити позначку "для кого" - новачок, юзер, спеціаліст (специ могли б і самі доповнити, виступити співдоповідачами).
Підсумовуючи: доповідачів - тримати в узді і не пускать бульки мислі по древу. Більше можливостей для кулуарного спілкування. Диференціація за фаховим рівнем. Дуже не сподобалася безсистемність в широкому полі "літературного менеджменту" (організація фестивалів і видання книг - це далекі сфери, а доповіді ішли вперемішку. Може краще було б розбити за галузями?).
Доповідачі
Сподобалися:
Завен Баблоян - практик з невеликого видавництва, досить толково і чітко розповідав видавничу справу як бізнес і процес (як працюють, де шукають і кого видають). Чи не єдиний доповідач, який заявив, що в загальній масі народ читає, і перспективи у книговидання є. Проаналізував світові тенденції на ринку книготоргівлі (зокрема, розповів про кризу універсальних книгарень і банкрутство Borders). Розповів про специфіку роботи з авторами та читачами популярних світових інтернет-магазинів книг - від Амазона до Litres. На думку Завена, перспективи мають невеликі книгарні, що працюють як рекомендації почитати певну книгу.
Олександра Коваль - організатор Львівського форуму видавців. Незважаючи на "бінарну філософію" (про неї далі), розповіла про процес організації фестивалю, в тому числі знаходження коштів та партнерів.
Не сподобалися
Олесь Доній. Замість заявленої теми "Як організувати фестиваль" півтори години похвалявся своїм славним минулим. Слово "я" лунало щохвилини, при цьому не було жодної практичної поради - тільки байки про різні витівки Донія на фестивалях. Запам'яталася фраза "це був фестиваль без глядачів - такий формат") "У Олеся Донія є любиме слово Я".
Сергій Руденко. Маючи тему "Як запустити інформаційну бомбу", він 40 хвилин розказував ази писання новин ("заголовок до 5 слів, лід - це перший абзац..."). Умовно корисними були деякі моменти організації новинного відділу ЗМІ, як от вести базу спікерів з характеристиками тощо. Тема виступу не розкрита.
Антон Санченко. Мав розповісти про «Ефективне використання Інтернету для літератури», показував презентацію 2010 року про пошукову оптимізацію для початківців (пізніше пояснив, що він сам - сеошник з Мета.Уа). Показував свій сайт Автура на явно застарілій СMS, з дубовим дизайном та сапоссилками. Розповідав про те, як СЕОшити сайти (при цьому у власного порталу наразі 700 уніків на добу - за 3 роки в ефірі). Потім намагався розповісти про інструменти пошукової статистики та відстежування трендів, але на толкову розповідь не вистачило часу. Ітого поверхнево та безсистемно.
Сюрприз: ТойЩоЗнімавсяВКіно, тобто Дмитро Лінартович. Прикольний чувак, трохи переповнений пафосом, але послухати про внутряки фільму було цікаво. Наприкінці почав говорити щось незрозуміле про язичництво Володимира та прочитав пафосно-надривний монолог)
Підсумовуючи: бракує сильних практиків, які мають досвід реалізації реальних проектів і можуть розповісти основи, алгоритми організації літературних проектів. Навіть ті, що прийшли, поривалися ввись...
На третій день виступали Ірина Вікирчак про пошук спонсорів та Олександр Кабанов з "ШО" про розкрутку молодих. Не застав) Практичні проекти теж - але судячи з того, що на одній із вправ, говорячи про ЦА можливого продукту ніхто не подумав, що аудиторія це в першу чергу соцдем (вік-стать-доходи-рід занять), то рівень практики можна уявити.
Висновки: хороше починання, засвідчило інтерес людей до літературних процесів, бажання брати в ньому участь. "Маруся" показала, що може організувати зібрання і запросити спікерів. Водночас брак фаховості, конкретності, практики перетворило весь процес на безплотні польоти в космосі пафосних фраз про літературу і культуру. Логічним завершенням став пост-реліз під заголовком “МАРУСЯ” випустила 25 професійних літературних менеджерів.
Для мене: отримав тему для роздумів (читайте частину 2)). Да, кому обіцяв дослідження, я його віддам Дмитру - далі хай поширює.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-04-05 08:22 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-05 08:30 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-05 11:02 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-05 11:08 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-05 11:11 am (UTC)токо чур не приводить мутних чувачків з літературних заходів))))
no subject
Date: 2012-04-05 04:52 pm (UTC)no subject
Date: 2012-04-05 07:31 pm (UTC)Але мені подобається ідея запросити вас - на організацію, проведення семінарів і, гм, дизайнування лого. Критика - зе завжди добре, але ви провалюєтеся в критиканство. Допоможіть нам, нездарам, вибратися з безодні невігластва, примітиву, застарілих технологій і вагінальних (ви - бачите, я - ні) логотипів, а?
no subject
Date: 2012-04-05 07:37 pm (UTC)впадло шукати рецензію, але ви якось учнівську книгу назвали (вей-вей!) учнівською. зважаючи на вашу манеру вважати /пре/красним письменством все, де є букви, це практично розгромна рецензія.
втім, якщо я переплутав книги, то перепрошую. загальної картинки це не міняє.
no subject
Date: 2012-04-05 07:40 pm (UTC)no subject
Date: 2012-04-05 07:50 pm (UTC)трохи про себе, хорошого, та запрошення))) от минулого тижня запросили в Грінченка, лекцію по інформаційних технологіях у лінгвістиці читав. так що запрошуйте, якщо буде час - прийду.
на заході я приніс цікаве (і єдине за рік грунтовне) дослідження читацької аудиторії,розповів про дані і хочу його оприлюднити. ще знайшов до теми - інтерв'ю з 10 директорами видавництв, де вони розповідають про сегментацію ринку і критерії добору текстів.теж готовий поділитися. ще розповідав про платіжні системи у Мережі... ще щось комусь розповідав з того, що знаю. спитайте учасників, вони багато питали)
про лого: артлебедєв вам в поміч,там на хуях і пьоздах в лого розуміються.
про відданих графоманів: в сортах гавна я не експерт. знаю 1 рецепт народження якісної книги - з вогню (береш тексти, кидаєш в топку, пишеш, читаєш, кидаєш...) декому помогло
no subject
Date: 2012-04-05 07:52 pm (UTC)і чого ж сам. вроді на літературне пиво в Сундуку жвавенько добрі люди приходять, книжечки приносять. додому всі квітучі йдуть)))
кстаті, наступного разу будем пити вірші Ільченка, якшошо
no subject
Date: 2012-04-05 09:30 pm (UTC)якщо захочете знову кудись завербуватися, це ж доведеться одягнути маску зорро.
no subject
Date: 2012-04-06 06:27 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-06 07:44 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-06 07:48 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-07 08:48 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-07 11:49 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-09 04:26 pm (UTC)no subject
Date: 2012-04-09 04:36 pm (UTC)щодо автора, то у мене достатньо можливостей побути лектором - від наставництва студентів-редакторів до спорадичних лекцій в університетах. ну і робота менеджера - це щоденні розмови і пояснення. я надаю перевагу не водійському сидінню, а місцю штурмана.
no subject
Date: 2012-04-10 10:05 am (UTC)no subject
Date: 2013-01-30 06:00 pm (UTC)no subject
Date: 2013-01-30 06:44 pm (UTC)до слова, ми багато спілкуємося на теренах ЖеЖе, є пропозиція випити пива, якщо ти принагідно будеш в Києві чи я у Дніпрі
no subject
Date: 2013-01-30 07:42 pm (UTC)