archervarius | Час піднімати каміння. Сергій Лук'яненко, "Новий дозор"

Недавно читав першу частину тексту, "Пророк и Сумрак", викладену автором для ознайомлення. І як тільки Літрес проінформував про наявність книги в продажу, я подавив у собі бажання витратити 20 грн на п'яту частину серії, і чесно скачав його з Лібрусека.

Сергей Лукьяненко, "Новый дозор" (кач-кач)

Боротьба світлих та темних відходить на задній план, в центрі оповіді - Абсолютна чарівниця Надя та Сумрак, який виявився розумною сутністю, що любить котів. Видається, що накручуючи рівні конфлікту (від вуличних стичок та інтриг керівництва - до глобальних світових боїв), автор загнав себе у пастку, ввівши до тексту Абсолют. Який по суті своїй є сутністю безконфліктною, він (вона - Надя) перекриває собою усі сутички інтересів, які можуть рухати текст. Ввівши до тексту "бога", автор починає вигадувати камінь, який його "бог" не підніме. Наприклад, ще одного бога (або десятьох - привіт Перумову і Олді). Але така боротьба двох йокодзун все одно не забезпечує динаміки сюжету.

Абсолютній Наді письменник протиставив сам світ, точніше, Сумрак - його "Ід", підсвідомість усіх чарівників. До сутички не доводить, вся книга - це міркування на тему "хто кого завалить" - і як наслідок досить в'ялий сюжет. Частково роль локомотива беруть на себе пророки - завжди дивувався умінню Лук'яненка закладати в одних книгах "міни", щоб потім витягнути козир з рукава у наступних частинах. Ідеї пророцтв, кумедно підібрані персонажі з реальності (той же Еразм Дарвін) - хороша знахідка.

Багато тексту займають роздуми "что же будет с родиной и с нами". Патріотизм пейсателя ніколи не був секретом, але тут його явно занесло. І про лицемірство США і Заходу, і про печальну долю після революції, і ще про масу речей, які сильно переймають російських патріотів, у книзі є - і багато. Причому все це виголошують різні персонажі, які в момент подібних декларацій - на одне обличчя.