Про мову і мови, науково і популярно. В.Плунгян, І.Левонтіна

[archervarius]

Науково-популярна література - приємне погладжування пізнавальних щупалець мозку. Нескладний і ненав'язливий научпоп явно не зробить з читача інтелектуала, але приємність доставляє чималу, та й для загальної ерудиції корисно. Плюс можна виколупати якісь питання для детального аналізу.

Наколупав дві добрі мовознавчі науково-популярні книжечки.

В. Плунгян, "Почему языки такие разные". По суті, популярний виклад вузівського підручника із загального мовознавства. Автор, членкор РАН, розбирає мовні сім'ї, типи мов, відмінності та схожості - все досить детально, цікаво та з численними прикладами. Зокрема, докладно розповідає про лексичні подібності між мовами внаслідок генетичної спорідненості або тривалого співіснування.

І.Левонтіна, "Русский со словарем". Ряд есе з приводу певних слів або стильвоих змін. Авторка досліджує зміни в мові останніх 10-20 років. Це переважно "бізнес-російська" з її міфологемами "успіху", "ефективності", "агресивності", "амбіцій" та іншого сміття. Спочатку трохи підбздіває "ісконними ценностями русского народа", але потім Левонтіна переходить на здорову іронію, відмежовуючись як від нездорового "західництва", так і від кремлівської "ісконності".

Обидві книги "занимательные", читаються легко, доставляють. Рекомендуються.

Бонус-трек: А.Залізняк, "О профессиональной и любительской лингвистике". Спеціальний бронебійний снаряд від російського лінгвіста №1 академіка Залізняка проти любителів повиводити сучасні мови з санскриту та пошукати путі арієв. Ціллю самого Залізняка був "космонавт" Фоменко, але оружжя взагалі годяще. Текст просто і доступно пояснює принципи порівняльного та історичного мовознавства, реконструкцію мов тощо. Дозволяє детально пояснити, чому "ра" в слові "радість" і "срати" відношення до єгипетського бога не має, трощить популярні міфи "зворотнього прочитання" та "важливості приголосних". Рекомендується для анти(тролів).

Comments

[maryxmas.livejournal.com]

дякую, почитаю.

[testertosterov.livejournal.com]

О, дякую! Вже все є на флібусті, виявляється. Востанньє Лєвонтіної ше не було, то збирав собі її записи з колнки на "Стєнгазєті" та "Троїцькому варіанті" (http://trv-science.ru/tag/irina-levontina/)

[archervarius.livejournal.com]

флібуста рулить)

[oraushenbah.livejournal.com]

Поржав і пригадався старенький фільм із лекцією "Чи є життя на Марсі?", де після тривалої за кінематографічними мірками доповіді відбувається зізнання, що науці невідомо це.
Тут одразу ж, через 1% рідеру (назва твору - "Почему языки такие разные")
нужно честно предупредить, что по поводу языков мира лингвистика пока не знает:
-  почему языки так сильно отличаются друг от друга?, і далі специфічне вже для пересічного мозоку:)

[archervarius.livejournal.com]

та взагалі мова штука загадкова не менше, ніж виникнення життя. була одна прамова чи кілька? як виникла? чому пішли розвитки різними шляхами...

[oraushenbah.livejournal.com]

Біблію почитай, там усе давно роз`яснено:)

[zhouck.livejournal.com]

В. Плунгян, "Почему языки такие разные"
Членкор РАН такий кор.

Згідно з ним, франкофони Бельгії — це валлони, тобто про існування окремої валлонської член-кор не підозрює. І швейцарська німецька, як на нього, більш відрізняється від німецької, ніж голландська. Також, російське холопство 16-17 століть автор вважає "ввічливістю".

[archervarius.livejournal.com]

по валлонській мові ви, ІМХО не розібралися. Французька мова витіснила валлонську саме серед валлонів.

російське "холопство" - так, це форма ввічливості, спрямована на утримання унітарної держави. коли всемогутній князь час від часу змушений називати себе "холопом Івашкою", це корисно для карми князя (не дає зариватися). да, нагадаю, що кацапохохлосрач тут не схвалюється

[zhouck.livejournal.com]

Ні, це членкор плутає франкофонів і валонофонів.

Але далі — ще гірше. Те, що уявна спілька мова давної Руси розпалася не раніше 14 століття спишемо на його великоруський шовінізм.
А от його епік фейл з сербською та хорватською мовами — це за гранню розуміння. Виявляється, це одна мова, якщо графіка латинка — то, значить, хорват, та ще й католик, а якщо кирилиця — то, значить серб, православний. На розуміння того, що серби теж пишуть латинкою, і вважають себе саме сербами, у членкора знань не вистачило. Якби він знав про те, що є ще мусульмани, що пишуть латинкою, але вважають себе сербами (говорив з таким в Чорногорії), мабуть би не писав єресь.