Подорожаріум діда Панаса. Хто ходить навпростець, той дома не ночує або ж Білоруські пригоди

Раз на три місяці у моєму сімейному житі відбувається цікава подія - треба вивезти кохану жінку за кордон (не від врєдності, а від проблем з міграційною службою). Байдуже куди, головне - за український КПП. Зазвичай під цю дату підганяєм візит до тещі, туристичний виїзд або ж зустріч з друзями у Москві, але інколи доводиться просто змотатися "туди-назад".

Цього разу вирішили спробувати гомельський напрямок (Бєларусь) з думкою за день поїхати і повернутися.
( Як заїхати в глухомань? )

"Нежил" означає "відселене, радіація"

( Як із задоволенням і не без моралі звідти повернутися )

Кордон пройшли відносно швидко (щоправда, двічі будили). У Чернігові панувало шалапутне зу-зу. Трохи подумавши, взяли квитки на електричку - хоч довше, так зразу в центр, і виходити з вокзалу не треба. В електричці ще трохи померзли, і о 9 ранку були в Києві. Міграційна подорож закінчилася).