Шкляр і Шевченівська премія. Відкат, та не той

 Несподівано гра перегралася: клюквописець Шкляр так і не отримав найвищу літературну відзнаку. 

Гра була цікава: спочатку Шкляр по-дівочому кокетував з Януковичем, виразив йому глибоку повагу, на відміну від Табачника. Це ж усім відомо - коронований проффесор неабиякий патріот, не то шо головний освітянин і науковець, доктор без докторської. Від премії він не відмовився, а попросив почекати)))

Якщо серйозно, то відмова від премії - це як плювок в обличчя державному ладу. Плювати з заувагою на окремо взятих кабачників не можна.

Втім, Янукович (явно з подачі когось розумного) обставив сраченятника. Премію отримав науковець Горак - особа безконфліктна і непублічна.

Важко хвалити знавця Анни Ахметової та Гулака-Артьомовського, але ідея, як на мене, здорова: перестати нагороджувати писунів, переключившись на науковців та перекладачів. 

ЗІ: понад 2 тижні не було постів, оскільки у мене нова робота-нові обов'язки-нові справи. Але уже на черзі "Цветочный крест" Колядіної, "Наука побеждать" Суворова та "Маздак" Моріса Сімашка (тексти прочитано, пишу відгуки).