Громадянин Єфремов, поет Биков, клоун Путін. Враження від концерту.

Вчора з коханою сходили на концерт "Гражданіна поета" в "Україну" Хто невкурсі - це дует росіян поета Дмитра Бикова і актора Михайла Єфремова. Биков пише гостросатиричні фейлетони за мотивами російської і світової класики, а Єфремов їх читає в образах поетів, на тексти яких той опирається. Об'єктом сатири найчастіше бувають російські політики, яких, як відомо, існує 1,5 (з ведмедем).

Отже, палац "Україна" тріщав, вільних місць у партері майже не було. Народ різноманітний, переважно інтелігенція та офісний планктон (черги до буфетів були як за совєтскою калбасою, і я, грішний, причастився).

Формат концерту поет і гражданін представили як "номери художньої самодіяльності". Ніякого пафосу, Єфремов оперативно за сценою міняв образи (гримерку через завісу підсвічували, перетворивши переодягання на театр тіней). Тим часом режисер дійства (він же "юрийгагарин с маленькой буквы") показував відеосюжет з подіями, що були приводом до епіграми, і всяко його коментував. Потім - читання. Єфремов молодець, не боїться імпровізувати, грати аж до буфонади. Було весело і дуже живо.

Биков тим часом розважався: попросив з залу тему для епіграми і протягом відділення писав текст. Перша, блін, получилась комом - про зміну міністрів Єжеля і Саламатіна він не знав нічого, і обігрував прізвища і загальнополітичний бек (при цьому не дочув прізвище Єжеля). Друга - про EX.UA - вийшла класною. Биков чітко уловив лінію протестів за святу шару, і гарно все це обіграв.

Висновки про концерт: класно, якщо 30.04 нікуди не чкурну - піду ще раз.

Висновки не про: епіграмістів і сатириків рівня Бикова на наших просторах немає - і це прикро. Найближчий за стилем - Ірванець, але за рівнем майстерності це різні ліги (особливо зважаючи на те, що основним засобом комічного в останніх епіграмах Ірванця є згадки про гавно. Тавтологія теж образ;). Путіна і Медведа стібали дуже жорстко, дісталося на горіхи усім, в тому числі виконали розкішний реп про Януковича і Тимошенко. Після такої сатири "убий підараса" Винничука - це рівень Білаша чи Іванова. На жаль.

Форма співпраці теж крута - на жаль, багато митців не вміють читати вірші, нагадуючи в кращому випадку підстаркуватого підараса, в гіршому - старого жидка. І головне - без пафосу, без віщання про долю неньки. Зачот поету, зачот гражданіну, зачот режисеру. Супер.