Епічний фейл пана Тихолоза (і да, Архіваріус вертається)

Преамбула: цілющі обійми коханої жінки повернули моїй свідомості бадьорість. Починаю потроху вести ЖЖ, закинутий через загальний моральний занепад та аврали на службі.

Про патріотів, Шевченка та ранги

Серед мудачні, "котору я ненавиджу", одне з чільних місць займають патріотичні профани. Впороті патріоти взагалі рідко бувають розумними та компетентними людьми, переважно це вусата публіка, якій не можна давати навіть черепаху сторожити (або втече, або з голоду здохне).

Але патріотичний профан, який переконує, що гівно, у який встромлено синьо-жовтий прапорець, це не гівно, а марципан - це потрійне зло. По-перше, він маскується, по-друге, настроює нейтральних проти українського, по-третє, на такому грунті росте бузина.

Отже, фрагмент статті кандидата наук, старшого наукового Богдана Тихолоза про стереотипи навколо постаті Шевченка:

"Пізніше за досягнення у галузі гравюри Шевченко отримав звання академіка, яке було на четвертому рівні у табелі про ранги в Російській імперії. До прикладу, обер-прокурор (генеральний прокурор) належав до того самого рівня табеля про ранги, що й академік Шевченко, і до нього треба було звертатися «Ваше превосходительство»"

Це повна, дрімуча, несусвітня хуйня. Четвертий ранг - це дійсний статський радник, високий державний чин, рівень губернатора/мера, купа грошей і потомствене дворянство. Це обов'язковий мундир. Нічого цього у жодному документі про Шевченка немає.

В Табелі про ранги "академіків" немає. За університетським уставом 1884 року IV ранг - це рівень ректора університету (їх було тоді 5), випускники в ступені магістра на службі отримували ІХ ранг.

І да, обер-прокурор це дуууже приблизно замміністра, генерал-прокурор - це вище обера, і це посади, а не чини (до сучасної прокуратури відношення не має). Ранг тут вище, II-III залежно від часу.

Ітого, Богдан Тихолоз виказав себе як профан, який навмисно подає дезу, гнусну і гуглову за 5 хв дезу. Навіщо блеать?!