archervarius | О.Т.Стеля. Етнопсихологія :)

По нуждах дисерних почитую етнопсихологів. Це капєц: головним джерелом даних, головною методологією пошуків для більшості філософічних етнопсихологів є стеля, вона ж рос. "потолок".

Для порівняння: щоб визначити, чи подобається українцям новий сорт "Чернігівського" пива, маркетологічна контора проводить 600 інтерв'ю в 26 містах, у два заходи по півтори години кожне. Потім всю купу отриманих даних інтерпретують хитрозадими методологіями.

Натомість філософ-етнопсихолог з однієї своєї голови запросто визначає, що подобається і не подобається цілому народу, що складає його душу ітд. Він проривається крізь віки, крізь простір, крізь гігабайти даних, запросто дає характеристики та ознаки.

Особливо феєричні писання Ю.Липи. Поки вчені всього світу думають про расові ознаки трипільців, наш вчений визначає їх психічний склад, впевнений, що через тисячоліття ті ж самі психічні риси запросто передаються, як СМСки ітд. Улюблена фраза: "Цікаве поєднання готизму з понтійством дало тип запорозького козака". Для повного усвідомлення глибини мислі: римські генетичні домішки позначилися у сфері права (козаки використовували римське право)))

Ще мені дуже подобається про два українські світогляди: козацький і хліборобський. Бідні росіяни - козаки у них є, і селяни є, а світоглядів нема. Бідні гуцули - козаків у них не було, і хліборобів не було, а світогляди є. Пир духа!

Одним словом, читання цих геніїв української душі сприяє доброму настрою, але до науки не стосується ні раком, ні боком. Від сардонічного реготу врятувала стаття Ігоря Кона і праці його наступників.

Мораль яка: поки професіоналізм заміняють патріотизмом, поти він буде приводом посміятися.