Юрій Карабчієвський, розбираючи вірші Володимира Маяковського (хто не в курсі, Ю.К. відносно В.М - це як Бузина, тільки фаховий), використав цікавий критерій халтури. Я його умовно називаю "комбінаторним".
Карабчієвський розбирав поему "Во весь голос", звернув увагу на рядки
і зробив цікаве спостереження: якщо читач поміняє місцями метафоричні порівняння, нічого не зміниться. "Пики рифм и кавалерия острот могли быть пиками острот и кавалерией рифм, от этого мало бы что изменилось" (Ю.К.). Якийсь читач скаже, що піки дотепів (острот) - це навіть краще, бо піка є гостра за визначенням, а тому метафора ближча.
Звідси логічний висновок: поет согрішив проти виразності. Схалтурив, простіше кажучи.
Про конкретний випадок просторікувати можна довго (бо в поемі слабкі місця завжди є, та і В.В.М. поет нерівний, та і Карабчієвський інколи бузинячить), але критерій, ІМХО, правильний. Твір, у якому слова не на своєму місці, а катаються, як бочки по палубі в грозу, або взагалі не мають свого місця є халтура.
Карабчієвський розбирав поему "Во весь голос", звернув увагу на рядки
застыла кавалерия острот,
поднявши рифм отточенные пики
і зробив цікаве спостереження: якщо читач поміняє місцями метафоричні порівняння, нічого не зміниться. "Пики рифм и кавалерия острот могли быть пиками острот и кавалерией рифм, от этого мало бы что изменилось" (Ю.К.). Якийсь читач скаже, що піки дотепів (острот) - це навіть краще, бо піка є гостра за визначенням, а тому метафора ближча.
Звідси логічний висновок: поет согрішив проти виразності. Схалтурив, простіше кажучи.
Про конкретний випадок просторікувати можна довго (бо в поемі слабкі місця завжди є, та і В.В.М. поет нерівний, та і Карабчієвський інколи бузинячить), але критерій, ІМХО, правильний. Твір, у якому слова не на своєму місці, а катаються, як бочки по палубі в грозу, або взагалі не мають свого місця є халтура.