Випадково наткнувся на креатив Шаміля Басаєва "Книга муджахіда".
Для тих, хто не в курсі:

Шаміль Басаєв - лідер чеченських бойовиків 1995-2006 у роках. Організатор численних терактів та бойових операцій - як "пристойних" з точки зору партизанської війни (штурм Грозного, ліквідація Кадирова-старшого), так і цілком безчесних з будь-якої точки зору (захоплення лікарні, Беслан).
Підірвався на власній міні в 2006, чим позбавив відчуття власної перемоги товаріщей зКГБ ФСБ. Втім, жити їм після того стало легше.
Муджахид — участник джихада, буквально «борец», «совершающий усилие». Моджахед — это не только воин, но также любой мусульманин, борющийся со своими пороками: и учитель, и священнослужитель, и мать, воспитывающая своего ребёнка. Усилия на пути Аллаха, совершаемые моджахедом, не примутся, если это всё делалось не ради Всевышнего, а ради славы, показухи, мести и пр (Педівікія)
"В конце марта этого года у меня появились свободные две недели, когда под рукой одновременно оказались книга Пауло Коэльо «Книга Воина Света» и компьютер. Мне захотелось извлечь из этой книги пользу для муджахидов и поэтому я переписал большую её часть, убрав некоторые излишества, и укрепил всё это аятами, хьадисами и историями из жизни асхабов" (Басаєв)
Фабула книги малоцікава: по суті, незначна ісламська переробка "Книги воина света" халтурника Коельйо, яка у свою чергу є компіляцією Сунь Цзи, кількох інших китайців, Нового завіту з одного боку та пафосної псевдофілософії типу Річарда Баха - з іншого.
Цікаве інше. Факт - бразильська халтурка стала мануалом для повстанців та терористів. Вона чудово вписалася в контекст і, думаю, з задоволенням читається чеченськими підлітками на дозвіллі. Шикарний приклад того, як ідея стає кров'ю.
От вам і постмодернізм. Смерть ідеї - це не тільки життєрадісний відригуючий пофігізм ситої Європи, а і ось такі ідейні мандрівки. Втім, це водночас і диктат ідеї, свідчення того, що в сучасному світі Ідея на щось здатна. Думаю, Коельйо добряче гикнулося (б), коли (якщо) він дізнався (ється) про долю книги.
Для тих, хто не в курсі:
Шаміль Басаєв - лідер чеченських бойовиків 1995-2006 у роках. Організатор численних терактів та бойових операцій - як "пристойних" з точки зору партизанської війни (штурм Грозного, ліквідація Кадирова-старшого), так і цілком безчесних з будь-якої точки зору (захоплення лікарні, Беслан).
Підірвався на власній міні в 2006, чим позбавив відчуття власної перемоги товаріщей з
Муджахид — участник джихада, буквально «борец», «совершающий усилие». Моджахед — это не только воин, но также любой мусульманин, борющийся со своими пороками: и учитель, и священнослужитель, и мать, воспитывающая своего ребёнка. Усилия на пути Аллаха, совершаемые моджахедом, не примутся, если это всё делалось не ради Всевышнего, а ради славы, показухи, мести и пр (Педівікія)
"В конце марта этого года у меня появились свободные две недели, когда под рукой одновременно оказались книга Пауло Коэльо «Книга Воина Света» и компьютер. Мне захотелось извлечь из этой книги пользу для муджахидов и поэтому я переписал большую её часть, убрав некоторые излишества, и укрепил всё это аятами, хьадисами и историями из жизни асхабов" (Басаєв)
Фабула книги малоцікава: по суті, незначна ісламська переробка "Книги воина света" халтурника Коельйо, яка у свою чергу є компіляцією Сунь Цзи, кількох інших китайців, Нового завіту з одного боку та пафосної псевдофілософії типу Річарда Баха - з іншого.
Цікаве інше. Факт - бразильська халтурка стала мануалом для повстанців та терористів. Вона чудово вписалася в контекст і, думаю, з задоволенням читається чеченськими підлітками на дозвіллі. Шикарний приклад того, як ідея стає кров'ю.
От вам і постмодернізм. Смерть ідеї - це не тільки життєрадісний відригуючий пофігізм ситої Європи, а і ось такі ідейні мандрівки. Втім, це водночас і диктат ідеї, свідчення того, що в сучасному світі Ідея на щось здатна. Думаю, Коельйо добряче гикнулося (б), коли (якщо) він дізнався (ється) про долю книги.
no subject
Date: 2010-02-04 07:39 pm (UTC)