![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
archervariusНа вчорашній вечір у мене був запланований необтяжливий обов'язок - провести кохану на поїзд у відрядження до недалекої країни, з плавним переходом у зловживання пивом і пельменями на честь тимчасового холостяцтва.
За нашою гарноюдурною модою, ми залишили зазор до поїзда у 15 хвилин і гарненько вийшли. Перші 10 хвилин з'їло нереальне довге очікування на кінцевій метро. Ми уже нервували, але встигали впритик. Свиню підклала червона гілка метро - поїзд стояв 5 хвилин на "Хрещатику", потім хвилин 5 на "Театральній", потім було оголошення "відправлення затримується".
Ми вилітаємо з метро, хапаємо таксі і летимо на вокзал. Але "Беларуская Чыгунка" - це вам не penis caninus, вона надійна, як дубець в руках лукашенківського омоновця. Ми епічно запізнюємося на 3 хвилини на поїзд №85 "Белый аист".
ІНФО. Мінський напрямок тримає по суті єдиний поїзд 85/86. Решта ідуть як прохідні з дивним графіком. Від проміжних станцій з України нічого не йде (найближча проміжна - Гомель, РБ).
Отже, далеко за десяту вечора, поїзд весело дудить в напрямку Дарниці, в ньому сумно дивиться вслід напарниця коханої, яка залишилася без квитків назад та інших корисних речей. Час цокає.
ІНФО. Білоруський напрямок - чи не єдиний щасливий для гри в доганялки, залізничний шлях на Чернігів значно довший, ніж автомобільний (бо іде через Ніжин, 2,5 год проти 1,5). Тому, якщо не чохлитися, поїзд догнати реально. Вдень це можна зробити навіть маршруткою.
Ми ж в кавалерійському темпі та феєричному настрої летимо на Лісову. Чернігівська траса забита фурами та маршрутками, постоявши хвилин 10, впіймали автооблизня і вхопили таксі (400 грн).
Стара "Тойота" рванула по Е95 через туман. Окружна Броварів, Залісся, Семиполки, Сираї... За Броварами траса у київському напрямку порожня, на Чернігів ідуть фури та авто з іноземними номерами. В Кіптях фари вихопили з туману продавців смугастих дрючків, які ховалися під парканом.
З поїздом ми зустрілися перед самим Черніговом, розминувшись на мосту над коліями. У вагон зайшли спокійно - стоянка 20 хвилин. Кохана поїхала.
А мені треба назад. Таксист пропонував камбек за +300 грн, відмовився. Натомість захотілося пивка і цигарочку, і я пішов до вокзального бару.
Просиджувати дірки між потягами в барі - це вже традиція. За історію мандрів я радісно споживав алкоголь у забігайлівках великих і малих вокзалів - від Воронізької до Крижополя. Свині жруть, козаки п'ють.
Так от, немає в Чернігові бару на вокзалі. І біля вокзалу теж немає. І кіоска з пивом немає. І взагалі ознак життя о 1.00 там немає ніяких. Немає навіть цілодобових аптек - суцільний здоровий спосіб життя.
ІНФО. За ніч (з 1.03 до 6.10) через чернігівський вокзал не проходить жоден поїзд.
Дивно, що ніхто не додумався зачиняти вокзал на ніч. Всередині гуляє вітряне бздо, на пластикових сідушках спить мутна публіка. Часом проходять менти (ППСи чи лінійні - не роздивився), на диво добродушні (на відміну від жмеринських). Добре, що на вокзалі є кімнати відпочинку.
ІНФО. Кімнати відпочинку - атрибут більшості великих вокзалів (обласні центри та вузлові). По суті, це державний хостел - кімнати від 8-місних до 2-місних, здаються по місцях (у великих - дешево, зручності на коридорі, у маленьких дорожче, зручності бувають у номері). Працюють КВ зазвичай з 18.00 до 8.00 - якраз відіспатися.
Мені сподобалося місце у 4-місній за 70 грн (я був один у кімнаті). Як варіант - 50 грн у 6-місній, але сусідитися не хотів. КВ у Чернігові - як общага з ремонтом "під євро". Меблі совячі, маленькі общажні ліжка з такою ж постіллю. Вікна пластикові - не дме. Як варіант ночівлі не в залі - вигідно і зручно.
В кімнаті пива і цигарку захотілося аж до болі. Ну що ж, самурай без меча подібен до самурая з мечем, але без меча. Спалося так собі - через картонні стінки було чутно ознаки вокзального життя. Але о 7 ранку я був чистий, відносно виспаний і готовий до роботи.
Маршрутка на Київ їхала довго (на дорозі ожеледь) і з новою ціною (40 грн). За 1 год 50 хв - Лісова, а потім - центр і робота.
Краще сон в Чернігові, ніж "Білий лелека" в Біларусі)))
Інше на тему мандрів
За нашою гарноюдурною модою, ми залишили зазор до поїзда у 15 хвилин і гарненько вийшли. Перші 10 хвилин з'їло нереальне довге очікування на кінцевій метро. Ми уже нервували, але встигали впритик. Свиню підклала червона гілка метро - поїзд стояв 5 хвилин на "Хрещатику", потім хвилин 5 на "Театральній", потім було оголошення "відправлення затримується".
Ми вилітаємо з метро, хапаємо таксі і летимо на вокзал. Але "Беларуская Чыгунка" - це вам не penis caninus, вона надійна, як дубець в руках лукашенківського омоновця. Ми епічно запізнюємося на 3 хвилини на поїзд №85 "Белый аист".
ІНФО. Мінський напрямок тримає по суті єдиний поїзд 85/86. Решта ідуть як прохідні з дивним графіком. Від проміжних станцій з України нічого не йде (найближча проміжна - Гомель, РБ).
За ним і ганялися...
Отже, далеко за десяту вечора, поїзд весело дудить в напрямку Дарниці, в ньому сумно дивиться вслід напарниця коханої, яка залишилася без квитків назад та інших корисних речей. Час цокає.
ІНФО. Білоруський напрямок - чи не єдиний щасливий для гри в доганялки, залізничний шлях на Чернігів значно довший, ніж автомобільний (бо іде через Ніжин, 2,5 год проти 1,5). Тому, якщо не чохлитися, поїзд догнати реально. Вдень це можна зробити навіть маршруткою.
Ми ж в кавалерійському темпі та феєричному настрої летимо на Лісову. Чернігівська траса забита фурами та маршрутками, постоявши хвилин 10, впіймали автооблизня і вхопили таксі (400 грн).
Стара "Тойота" рванула по Е95 через туман. Окружна Броварів, Залісся, Семиполки, Сираї... За Броварами траса у київському напрямку порожня, на Чернігів ідуть фури та авто з іноземними номерами. В Кіптях фари вихопили з туману продавців смугастих дрючків, які ховалися під парканом.
З поїздом ми зустрілися перед самим Черніговом, розминувшись на мосту над коліями. У вагон зайшли спокійно - стоянка 20 хвилин. Кохана поїхала.
А мені треба назад. Таксист пропонував камбек за +300 грн, відмовився. Натомість захотілося пивка і цигарочку, і я пішов до вокзального бару.
Просиджувати дірки між потягами в барі - це вже традиція. За історію мандрів я радісно споживав алкоголь у забігайлівках великих і малих вокзалів - від Воронізької до Крижополя. Свині жруть, козаки п'ють.
Так от, немає в Чернігові бару на вокзалі. І біля вокзалу теж немає. І кіоска з пивом немає. І взагалі ознак життя о 1.00 там немає ніяких. Немає навіть цілодобових аптек - суцільний здоровий спосіб життя.
ІНФО. За ніч (з 1.03 до 6.10) через чернігівський вокзал не проходить жоден поїзд.
Дивно, що ніхто не додумався зачиняти вокзал на ніч. Всередині гуляє вітряне бздо, на пластикових сідушках спить мутна публіка. Часом проходять менти (ППСи чи лінійні - не роздивився), на диво добродушні (на відміну від жмеринських). Добре, що на вокзалі є кімнати відпочинку.
Вночі тут пусто і темно
ІНФО. Кімнати відпочинку - атрибут більшості великих вокзалів (обласні центри та вузлові). По суті, це державний хостел - кімнати від 8-місних до 2-місних, здаються по місцях (у великих - дешево, зручності на коридорі, у маленьких дорожче, зручності бувають у номері). Працюють КВ зазвичай з 18.00 до 8.00 - якраз відіспатися.
Мені сподобалося місце у 4-місній за 70 грн (я був один у кімнаті). Як варіант - 50 грн у 6-місній, але сусідитися не хотів. КВ у Чернігові - як общага з ремонтом "під євро". Меблі совячі, маленькі общажні ліжка з такою ж постіллю. Вікна пластикові - не дме. Як варіант ночівлі не в залі - вигідно і зручно.
В кімнаті пива і цигарку захотілося аж до болі. Ну що ж, самурай без меча подібен до самурая з мечем, але без меча. Спалося так собі - через картонні стінки було чутно ознаки вокзального життя. Але о 7 ранку я був чистий, відносно виспаний і готовий до роботи.
Маршрутка на Київ їхала довго (на дорозі ожеледь) і з новою ціною (40 грн). За 1 год 50 хв - Лісова, а потім - центр і робота.
Краще сон в Чернігові, ніж "Білий лелека" в Біларусі)))
Інше на тему мандрів
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2011-01-19 12:42 pm (UTC)на кругу біля танка жоден не працював. іти далі до "України" було ліньки - "за шматок кишки сім миль пішки" (може біля Макдака є щось цілодобове, не памятаю)
таксі на площі не було, та й переситився за поїздку... не настільки пива хотілося, щоб серед ночі шукати. хоча влітку, мабуть, пошукав би
>> ... не пішов
не то шо пішов - чкурнув. "О, молодість! О, юність парубоцька!" © Лесь) а сон - діло таке ;)