![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
archervariusЧитання дюдіків у відпустці – приємна штука, особливо коли поруч лимонад і миска цукерок та печива! Це ніби массаж інтелектуальних щупалець мозку. Детективи Акуніна – ті ж самі цукерки у барвистих фантиках – не наїсися, але не десерт годиться. А от останній прочитаний текст був зі специфічною начинкою.
Борис Акунин, серия «Смерть на брудершафт», «Операція «Транзит» и «Батальйон Ангелов».
Хто не в курсі специфіки серії – це військово-розвідницький детектив у антуражі Першої світової війни. Кожна книга складається з двох частин, у кожній частині перемагає одна зі сторін – або німець Зепп фон Теофельс, або росіянин Олексій Романов. Баланс перемог рве детективний шаблон і примушує уболівати «за гарний футбол», тобто за динамічну дію детектива і «красівих вусатих мужчин».
Але чи то автор був у світовій задумі, чи планети так стали, що в останній книзі замість пригод купа нелегких історичних роздумів та картин.
Перша частина присвячена переїзду Леніна і ЦК більшовиків з Женеви в Петербург в хрестоматійному запломбованому вагоні – за підтримки шпигуна Зеппа. Фактична місія автора – показати, чому більшовики виграли велику історичну гру, не будучи ні найбільшими патріотами, ні найпрофесійнішою силою. Відповідь від Акуніна: тому що для досягнення мети готові співробітничати з самим чортом і тонко відчували, коли цю співпрацю потрібно перервати. Здорова думка, правда, - масса історичних підтверджень. А детективу немає – півлітра лимонаду і півмиски печива переведено впусту)
Друга частина – про жіночий батальйон, який мав надихати відвагою розкладену антивоєнною пропагандою та революцією армію. Автор спробував передати жіночу психологію на війні – відвага аж до істерики, що може різко змінитися страхом. Наскільки точно – не знаю, не спеціаліст, але інтуїтивно правдиво все. Позитив книги – передача післяреволюційного хаосу війни, коли армію з’їдає анархія, і для офіцера це набагато страшніше, ніж окопи. Галерея картинок влучна – введення посади комісарів, колективні голосування «за наступ чи проти», розвал дисципліни – все живо і цікаво. А детективу немає – треба шукати іншу книгу, інший лимонад і печиво)
Висновок: непогані роздуми, цікаві картини. Поганий детектив.
Борис Акунин, серия «Смерть на брудершафт», «Операція «Транзит» и «Батальйон Ангелов».
Хто не в курсі специфіки серії – це військово-розвідницький детектив у антуражі Першої світової війни. Кожна книга складається з двох частин, у кожній частині перемагає одна зі сторін – або німець Зепп фон Теофельс, або росіянин Олексій Романов. Баланс перемог рве детективний шаблон і примушує уболівати «за гарний футбол», тобто за динамічну дію детектива і «красівих вусатих мужчин».
Але чи то автор був у світовій задумі, чи планети так стали, що в останній книзі замість пригод купа нелегких історичних роздумів та картин.
Перша частина присвячена переїзду Леніна і ЦК більшовиків з Женеви в Петербург в хрестоматійному запломбованому вагоні – за підтримки шпигуна Зеппа. Фактична місія автора – показати, чому більшовики виграли велику історичну гру, не будучи ні найбільшими патріотами, ні найпрофесійнішою силою. Відповідь від Акуніна: тому що для досягнення мети готові співробітничати з самим чортом і тонко відчували, коли цю співпрацю потрібно перервати. Здорова думка, правда, - масса історичних підтверджень. А детективу немає – півлітра лимонаду і півмиски печива переведено впусту)
Друга частина – про жіночий батальйон, який мав надихати відвагою розкладену антивоєнною пропагандою та революцією армію. Автор спробував передати жіночу психологію на війні – відвага аж до істерики, що може різко змінитися страхом. Наскільки точно – не знаю, не спеціаліст, але інтуїтивно правдиво все. Позитив книги – передача післяреволюційного хаосу війни, коли армію з’їдає анархія, і для офіцера це набагато страшніше, ніж окопи. Галерея картинок влучна – введення посади комісарів, колективні голосування «за наступ чи проти», розвал дисципліни – все живо і цікаво. А детективу немає – треба шукати іншу книгу, інший лимонад і печиво)
Висновок: непогані роздуми, цікаві картини. Поганий детектив.
