![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
archervariusОскільки мій мозок випалено аццьким напалмом від Конрадового "Лорда Джима", читаю виключно нехудожні тексти (ну не вважати ж художнім роман Юра Логвина))) Але зараз не про те, а про наших пухнастих друзів.
Джеймс Хэрриот. Кошачьи истории
Англійський ветеринар з майже півстолітнім стажем розповідає нехитрі, але дуже милі історії про котів. Життя-буття, котяче і людське, переплітаються в оповідках з усіма гранями - народження, смерті, чудесні порятунки (зрозуміло, що ветеринар зазвичай клієнтів бачить не в радісному стані).
Що цікаво (крім котів): спосіб розповіді про тварин. На відміну від багатьох авторів, Херіот взагалі не олюднює кошаків. Не наділяє їх мовою, навіть у формі "ніби хотіла сказати...", не спекулює почуттями, характерними для людини (від волелюбності до бажання материнства). Здоровий такий погляд ветеринара на речі - схоже на Даррела, але з меншою дозою романтики.
Взагалі, оповідки Херіота малоромантичні, їх навіть важко переказувати, бо несподіваних закінчень чи сюжетних вивертів у тексті негусто. Прості історії простих людей та їх котів, кумедні котячі характери та пригоди. Кіт-компаньйон, кіт-єдиний друг, кицька, яку майже неможливо приручити, і навіть "світський кіт". Найточніше слово до історій - "затишні".
Висновок: рекомендується котолюбам. Ня!
Джеймс Хэрриот. Кошачьи истории
Англійський ветеринар з майже півстолітнім стажем розповідає нехитрі, але дуже милі історії про котів. Життя-буття, котяче і людське, переплітаються в оповідках з усіма гранями - народження, смерті, чудесні порятунки (зрозуміло, що ветеринар зазвичай клієнтів бачить не в радісному стані).
Що цікаво (крім котів): спосіб розповіді про тварин. На відміну від багатьох авторів, Херіот взагалі не олюднює кошаків. Не наділяє їх мовою, навіть у формі "ніби хотіла сказати...", не спекулює почуттями, характерними для людини (від волелюбності до бажання материнства). Здоровий такий погляд ветеринара на речі - схоже на Даррела, але з меншою дозою романтики.
Взагалі, оповідки Херіота малоромантичні, їх навіть важко переказувати, бо несподіваних закінчень чи сюжетних вивертів у тексті негусто. Прості історії простих людей та їх котів, кумедні котячі характери та пригоди. Кіт-компаньйон, кіт-єдиний друг, кицька, яку майже неможливо приручити, і навіть "світський кіт". Найточніше слово до історій - "затишні".
Висновок: рекомендується котолюбам. Ня!
