Пригоди бравого вояка Швейка (перечитано)
Feb. 22nd, 2010 04:17 pmЗ дисертаційних потреб перечитав Гашекового Швейка (укр. переклад Мисика, на фото Бенюк в образі Швейка читає її), отримав масу задоволення.
Надзвичайно цікавий твір в контексті сучасного гумору та кращих зразків класичного. По суті, твір абсолютно нехитрий - сюжет простий, прийоми повторюються, стиль не надто вишуканий, навіть цитат гарних не так багато, як на 800-сторінковий роман. За влучністю мови "12 стільців" та "Золоте теля" Ільфа і Петрова дасть 100 очків фори. "Ідіотських" комедій теж багато (особливо в кінематографі), згадаймо "Тупий і ще тупіший".
АЛЕ "Швейк" не про солдата-ідіота, а про те, як щира дурість перемагає дурість претензійну. Більше того, стійкий пофігізм перемагає абсурдність життя. Швейк - ідеал екзистенціалістів (і майже буддист), людина, яка живе моментом і знаходить у ньому позитив).

Кількість радісного бухла, жратви і сексу перевищує усі сподівання. Конкурувати зі Швейком (і Гашеком) може тільки Уленшпігель Шарля де Костера. Швейк - втілення позитивного погляду на світ, вільний навіть від пафосу "позитиву".
До речі, театр Франка ставить "Швейка" як ексцентричну трагікомедію (беруть уривок з Лукашем і жінкою торговця). Дивитися можна).
В пам'ять запали цитати: "Є рум - є штурм. Немає руму - немає штурму". "Ніхт шайсен!" (гра слів - scheissen - срати, schiessen - стріляти), "Пані наказала виконувати всі побажання. Було їх шість. Тепер вона втомилася і спить з тої їзди", "Швейку, ви ідіот? - Проше пана, я патентований ідіот!".
Хороша, годна стаття на Лурку: http://lurkmore.ru/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA
Висновок: рекомендується до прочитання, особливо фанатам воєнщини.
Надзвичайно цікавий твір в контексті сучасного гумору та кращих зразків класичного. По суті, твір абсолютно нехитрий - сюжет простий, прийоми повторюються, стиль не надто вишуканий, навіть цитат гарних не так багато, як на 800-сторінковий роман. За влучністю мови "12 стільців" та "Золоте теля" Ільфа і Петрова дасть 100 очків фори. "Ідіотських" комедій теж багато (особливо в кінематографі), згадаймо "Тупий і ще тупіший".
АЛЕ "Швейк" не про солдата-ідіота, а про те, як щира дурість перемагає дурість претензійну. Більше того, стійкий пофігізм перемагає абсурдність життя. Швейк - ідеал екзистенціалістів (і майже буддист), людина, яка живе моментом і знаходить у ньому позитив).
Кількість радісного бухла, жратви і сексу перевищує усі сподівання. Конкурувати зі Швейком (і Гашеком) може тільки Уленшпігель Шарля де Костера. Швейк - втілення позитивного погляду на світ, вільний навіть від пафосу "позитиву".
До речі, театр Франка ставить "Швейка" як ексцентричну трагікомедію (беруть уривок з Лукашем і жінкою торговця). Дивитися можна).
В пам'ять запали цитати: "Є рум - є штурм. Немає руму - немає штурму". "Ніхт шайсен!" (гра слів - scheissen - срати, schiessen - стріляти), "Пані наказала виконувати всі побажання. Було їх шість. Тепер вона втомилася і спить з тої їзди", "Швейку, ви ідіот? - Проше пана, я патентований ідіот!".
Хороша, годна стаття на Лурку: http://lurkmore.ru/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA
Висновок: рекомендується до прочитання, особливо фанатам воєнщини.
no subject
Date: 2014-07-07 09:45 am (UTC)no subject
Date: 2014-07-07 10:31 am (UTC)