Топ-5 туристичних розчарувань України
Aug. 31st, 2015 09:00 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
archervariusНачитавшись рекламних топів про внутрішній туризм, який завдяки баксу цвіте і пахне, вирішив розігріти старий добрий лайномет. Є чимало місць, де на туриста чекає розчарування - і про них варто розповісти, а також показати на вихід.
Топ-5 туристичних розчарувань України
Софіївка. Є легенда, що граф Потоцький, помираючи, заповідав своїм гайдукам не пускати в парк більше 1000 людей одночасно. Якщо серйозно, то на протязі всього зеленого сезону в вихідні в Умані люди затуляють дерева, і помилуватися пейзажем без двадцяти гостей Софіївки не вийде. Якщо додати паршиву інфрастуктуру навколо - можна назавжди вирішити приїжджати в парк лише вранці в понеділок. Або взимку, в 30-градусний мороз.
Весь парк - на Панорамах
Якщо вас туди занесло: найменше людей - зі сторони сходів біля агроуніверситету. Якщо ви на транспорті - то можна пофотографуватися на мальовничих полях біля Умані, вони симпатичні всю весну та літо.
Альтернатива: Олександрія в Білій Церкві. Нудніше, але спокійніше. А взагалі краще під вечір в Маріїнці погуляти.
Говерла
Гості регіону залюбки піднімаються на вершину від Заросляка - і неабияк пишаються підкоренням (в майці і тапочках) Найвищої Гори України. Стежкою на Говерлу щодня топає кількасот туристів, а значить - не менше 10 бігає по вершині, де знаходиться Найвищий смітник України - загиджений, витоптаний, утиканий сумнівними пам'ятними знаками, завішаний клаптиками ганчірок. Все те, від чого хочеться втекти в гори, концентрується на вершині Говерли і переконує туди не ходити.
Весь підйом на Говерлу - на Панорамах
Якщо вас туди занесло: зачекінилися на вершині - і прогулятися по хребту. Але тільки якщо є час, нормальний одяг та взуття, і хороша погода. Назад повертатися тим же шляхом, Чорногора в тумані блудить.
Альтернатива: будь-яка інша вершина хребта, наприклад, стрімкий Петрос та Піп Іван з руїнами обсерваторії. Красивіше, чистіше, безлюдніше, ближче до природи.
Скалатський замок (та інші малі замки Західної України)
Скалатський вибраний для прикладу, йому вторять Невицький, Надвірнянський, Бучацький та іже з ними. Зазвичай це купа каміння з однією-двома баштами і романтичною легендою. Князь Якецький збудував, Хезе-паша зруйнував, селяни розтягли камінюки на сараї. Екзальтовані туристи можуть додумувати подробиці, але суть незмінна: руїни нудні та однакові, а часом ще й захаращені. Можна сфотографувати десяток замків, а потім довго думати, де який.
Якщо вас туди занесло: мінімальна фотосесія з героїчним лицем на фоні стіни - і геть від нудьги.
Альтернатива: дві ненудні руїни - Кременець та Червоногород. З гори Бона у Кременці відкривається розкішний краєвид, і руїни стін дуже фотогенічні, особливо в тумані - на фоні зеленої трави. В Червоногороді обвалилося пів-вежі, і результат теж мило виглядає на фото. Шпеєр би втішився.
Озеро Синевир
Морське око, перлина Карпат. Невеличке озерце, навколо якого стежкою снує купа людей з автобусів. Є два майданчики з гарними краєвидами, але чи варто дві години трястися найгіршими в Закарпатті дорогами (особливо автобусом, який ходить раз в ніколи), щоб за 30 хвилин обійти озеро? Підкидають місцеві кафе: те, що в туристичному проспекті "обід із закарпатських страв в гуцульській колибі", в реальності - "40 комплексів №1 по 6 на стіл і швидко, бо через півгодини друга група приїжджає!". Родзинка: на майовку в озері плодяться жаби. Вода аж кипить, здоровенні квакозаври плигають навколо водойми. Дорога вгору всіяна свіжими кишками і без того гидотних створінь.
Прогулянка навколо озера - на Панорамах
Якщо вас туди занесло: прогулятися по гірських маршрутах біля озера. Висоти там помірні, а стежки - марковані. Можна навіть вийти на трасу до Долини. Варіант - поїхати в Колочаву, де є кілька непоганих музеїв.
Альтернатива: високогірні озера Свидовця. Доїхати на УАЗику туди не набагато довше і дорожче - але це найкрасивіші водойми в Карпатах.
Вилково
Українська Венеція. Кожен раз, коли так говорять, один нащадок дожів іде топитися в жабурястому єрику серед хат Вилкова. І не виходить, бо там мілко.
Вилково - однозначно цікаве місто, не схоже на жодне інше. Дельта Дуная - одне з місць, яке треба побачити в Україні. Але рівняти це сонне містечко серед комишів з Венецією - святотатсво. Мало хто знає про Вилково, але ще менше знають, що туди веде 20 кілометрів розбитого в тріск танкодрому від Татарбунар, який плавно переходить в убиту трасу Одеса-Рені. Ще один сюрприз Вилкового - основний аттракціон "поїздка на нульовий кілометр" триває зазвичай півтори години в одну сторону - на човні серед островів. І якщо туди ще можна тримати інтерес до плавнів, то назад хочеться вити комишевим котом.
Якщо вас туди занесло: повністю розслабитися і забути всі рекламні принади. Вилково своєрідне та варте уваги, достатньо розслабитися і "їсти що дають". Спішити нікуди - час тут тягнеться повільно, а автомобіль по місцевих дорогах - ще повільніше. Синхронізуватися з плавнями допоможе цілющий "снаряд" місцевого вина в рюкзаку.
Альтернатива: два снаряди місцевого вина в рюкзаку.
Туристичне задоволення - це побачене / очікування. Тому розслабитися і насолоджуватися - і нудьга відступить. Але дрібка розумного вибору - як сіль до страви, зробить поїздку справді смачною.
Топ-5 туристичних розчарувань України
Софіївка. Є легенда, що граф Потоцький, помираючи, заповідав своїм гайдукам не пускати в парк більше 1000 людей одночасно. Якщо серйозно, то на протязі всього зеленого сезону в вихідні в Умані люди затуляють дерева, і помилуватися пейзажем без двадцяти гостей Софіївки не вийде. Якщо додати паршиву інфрастуктуру навколо - можна назавжди вирішити приїжджати в парк лише вранці в понеділок. Або взимку, в 30-градусний мороз.
Весь парк - на Панорамах
Якщо вас туди занесло: найменше людей - зі сторони сходів біля агроуніверситету. Якщо ви на транспорті - то можна пофотографуватися на мальовничих полях біля Умані, вони симпатичні всю весну та літо.
Альтернатива: Олександрія в Білій Церкві. Нудніше, але спокійніше. А взагалі краще під вечір в Маріїнці погуляти.
Говерла
Гості регіону залюбки піднімаються на вершину від Заросляка - і неабияк пишаються підкоренням (в майці і тапочках) Найвищої Гори України. Стежкою на Говерлу щодня топає кількасот туристів, а значить - не менше 10 бігає по вершині, де знаходиться Найвищий смітник України - загиджений, витоптаний, утиканий сумнівними пам'ятними знаками, завішаний клаптиками ганчірок. Все те, від чого хочеться втекти в гори, концентрується на вершині Говерли і переконує туди не ходити.
Весь підйом на Говерлу - на Панорамах
Якщо вас туди занесло: зачекінилися на вершині - і прогулятися по хребту. Але тільки якщо є час, нормальний одяг та взуття, і хороша погода. Назад повертатися тим же шляхом, Чорногора в тумані блудить.
Альтернатива: будь-яка інша вершина хребта, наприклад, стрімкий Петрос та Піп Іван з руїнами обсерваторії. Красивіше, чистіше, безлюдніше, ближче до природи.
Скалатський замок (та інші малі замки Західної України)
Скалатський вибраний для прикладу, йому вторять Невицький, Надвірнянський, Бучацький та іже з ними. Зазвичай це купа каміння з однією-двома баштами і романтичною легендою. Князь Якецький збудував, Хезе-паша зруйнував, селяни розтягли камінюки на сараї. Екзальтовані туристи можуть додумувати подробиці, але суть незмінна: руїни нудні та однакові, а часом ще й захаращені. Можна сфотографувати десяток замків, а потім довго думати, де який.
Якщо вас туди занесло: мінімальна фотосесія з героїчним лицем на фоні стіни - і геть від нудьги.
Альтернатива: дві ненудні руїни - Кременець та Червоногород. З гори Бона у Кременці відкривається розкішний краєвид, і руїни стін дуже фотогенічні, особливо в тумані - на фоні зеленої трави. В Червоногороді обвалилося пів-вежі, і результат теж мило виглядає на фото. Шпеєр би втішився.
Озеро Синевир
Морське око, перлина Карпат. Невеличке озерце, навколо якого стежкою снує купа людей з автобусів. Є два майданчики з гарними краєвидами, але чи варто дві години трястися найгіршими в Закарпатті дорогами (особливо автобусом, який ходить раз в ніколи), щоб за 30 хвилин обійти озеро? Підкидають місцеві кафе: те, що в туристичному проспекті "обід із закарпатських страв в гуцульській колибі", в реальності - "40 комплексів №1 по 6 на стіл і швидко, бо через півгодини друга група приїжджає!". Родзинка: на майовку в озері плодяться жаби. Вода аж кипить, здоровенні квакозаври плигають навколо водойми. Дорога вгору всіяна свіжими кишками і без того гидотних створінь.
Прогулянка навколо озера - на Панорамах
Якщо вас туди занесло: прогулятися по гірських маршрутах біля озера. Висоти там помірні, а стежки - марковані. Можна навіть вийти на трасу до Долини. Варіант - поїхати в Колочаву, де є кілька непоганих музеїв.
Альтернатива: високогірні озера Свидовця. Доїхати на УАЗику туди не набагато довше і дорожче - але це найкрасивіші водойми в Карпатах.
Вилково
Українська Венеція. Кожен раз, коли так говорять, один нащадок дожів іде топитися в жабурястому єрику серед хат Вилкова. І не виходить, бо там мілко.
Вилково - однозначно цікаве місто, не схоже на жодне інше. Дельта Дуная - одне з місць, яке треба побачити в Україні. Але рівняти це сонне містечко серед комишів з Венецією - святотатсво. Мало хто знає про Вилково, але ще менше знають, що туди веде 20 кілометрів розбитого в тріск танкодрому від Татарбунар, який плавно переходить в убиту трасу Одеса-Рені. Ще один сюрприз Вилкового - основний аттракціон "поїздка на нульовий кілометр" триває зазвичай півтори години в одну сторону - на човні серед островів. І якщо туди ще можна тримати інтерес до плавнів, то назад хочеться вити комишевим котом.
Якщо вас туди занесло: повністю розслабитися і забути всі рекламні принади. Вилково своєрідне та варте уваги, достатньо розслабитися і "їсти що дають". Спішити нікуди - час тут тягнеться повільно, а автомобіль по місцевих дорогах - ще повільніше. Синхронізуватися з плавнями допоможе цілющий "снаряд" місцевого вина в рюкзаку.
Альтернатива: два снаряди місцевого вина в рюкзаку.
Туристичне задоволення - це побачене / очікування. Тому розслабитися і насолоджуватися - і нудьга відступить. Але дрібка розумного вибору - як сіль до страви, зробить поїздку справді смачною.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2015-08-31 11:38 am (UTC)Але в жодному разі не їхати туди на один день, щоб мати достатньо часу на все. Зустріти ранок на березі Дунаю, неспішно прогулятись вздовж каналів-єриків, відвідати рибний ринок, обов'язково вранці. Пройтись по "набережній" Дунаю, там є така цікава вуличка, де всі будиночки дивляться на ріку. Відвідати офіс і візит-центр заповідника.
Не їхати туди влітку, коли мало води і вона застояна, а вибрати початок квітня - коли все цвіте, коли висока вода, коли ловлять оселедця.
Альтернативою "нульовому кілометру" може бути подорож на заповідний Єрмаків острів, фотографів там чекає море птахів. Або індивідуальна екскурсія на маленькому катері, острови, спостереження за птахами. Дорого, але круто. Зміїний острів, зрештою.
no subject
Date: 2015-08-31 01:19 pm (UTC)радий вас чути!
no subject
Date: 2015-09-01 06:05 am (UTC)no subject
Date: 2015-09-01 08:56 am (UTC)взагалі, поки інші курорти не підтягнуть якість каталки - Бук буде незамінним. Я це відчув у лютому 2014, коли на Закарпатті квіти на трасах цвіли, на Драгу туман мокрий висів, у Славському багно, а Бук катав, хоч і мокро
no subject
Date: 2015-09-01 09:22 am (UTC)стільки цікавого в Карпатах, а маса народу марить тільки "буковєль буковєль"
до речі, це не курорт
курорт - це там, де лікують :)
no subject
Date: 2015-09-01 10:17 am (UTC)по загальній картині: в Бука є унікальна пропозиція - нормальні готелі (не 2-3 як в Пилипці, а загалом), більш-менш якісні кабаки, мінімальний набір розваг. не для всіх "гостинність" заміняє сервіс.
да, дорого - але все відносне. але середній рівень прийнятний, а кабаки різноманітні.
якщо мені не зраджує памнять, то на Буковелі є єдиний годний пивний кабак у всіх Карпатах (Кухель).
отаке.
про курорт - тлумачний словник каже, що курорт - то всяке місце з цілющою природою, а в широкому сенсі - місце відпочинку. первинний сенс слова не грає.
про конкурентів (фантазії) - у Драгобрата і Славського хороший потенціал, але жадні та тупі зуцули зводять його на пси. На Пилипці-Подобовці є перспектива і зимова, і літня, і були плани товариша Каськіва бабла туда ухнуть в 2013 році. але пизда. і з зимовим кліматом там засада.
Красія несподівано жива, але блін, важко уявити більш уїбанське розташування.
no subject
Date: 2015-09-01 10:26 am (UTC)По опису Буковеля все вірно, немає головного - немає гір, в хорошому, справжньому смислі цього слова. Які б не були класні номери, жити на дискотеці я не бажаю. Мрія мандрівника - тиша й спокій, і щоб вночі зорі було видно, а не ліхтарі)
Про курорт: де є цілюща вода, то є місце відпочинку, зона рекреації. А на курорті є профільні установи.
Курорт (нім. Kurort від Kur — лікування й Ort — місце) — місце з природними лікувальними засобами (мінеральними джерелами, сприятливим кліматом, лікувальними грязями тощо), де є спеціальні установи та споруди для лікування й відпочинку хворих.
Курорти відрізняються від рекреаційних зон тим, що мають в своєму складі окрім природних лікувально-оздоровчих ресурсів систему технічних і медико-організаційних ресурсів і тому можуть надавати допомогу хворим різного профілю. У свою чергу, рекреаційні зони мають лише природні оздоровчі ресурси і розраховані для оздоровлення здорових людей і профілактики у них хронічних захворювань.
no subject
Date: 2015-09-01 10:36 am (UTC)про гори - люди різні, і гір бажають різних. я теж зазвичай дикі Горгани і намет, але часом хочеться чистого номера і краєвид з вікна. як гірський курорт - ок. а хто дозрів до тиші - на Добошанку можна збігати, недалеко.
про курорти - загальне вживання слова суперечить профільному. так буває, сперечаться ні про що.
____________
а тепер вічнозелена тема - давайте якось на днях сходимо на пиво?
no subject
Date: 2015-09-01 10:41 am (UTC)ну хіба в понеділок)
а куди цікаво і гарно можна піти?
no subject
Date: 2015-09-01 10:47 am (UTC)Давай попередньо на понеділок, чо.
Куди... Цікаво в Києві можна сходить тільки під Верховну Раду. Затишно - в будь-якому нормальному кабаку в центрі. Я в "Подшофе" зазвичай сиджу, ще в Коппері на ВелЖитомирській затишно, смачно і недорого.
Як варіант свіжого повітря - взять пива, запхатися на Олегову гору і з краєвидом його ужити. Тим більше до осені йде. Але там погода псується, може наламать
no subject
Date: 2015-09-01 10:54 am (UTC)no subject
Date: 2015-09-01 10:59 am (UTC)