Щасливий котовласник
May. 11th, 2010 04:29 pm"Матінко рідна, я став котолюбом!"
(т/с "Альф")
(т/с "Альф")
Я став не лише котолюбом, а і котовласником. Рішення взяти кота прийшло, як і всі хороші речі у моєму житті, спонтанно. Після візиту до концтабору ака "птічій ринок" я здригнувся і поїхав на метро "Дарниця", де від бабчиного кошика до кишені куртки, а через годину - помешкання на Борщазі переселився кошачок.

Добу він був "киць-киць, кіт", після чого його назвали Степаном (конспіративна легенда: на честь Бандери))). На жаль, під враженням від нещасних мешканців "птічки" я забув спитати бабцю про вік кота. На око - півтора місяці.

Кошак нівроку жвавий, гасає по квартирі як кінь, полює на ноги, заглядає у чарівний ящик "Дніпро-2" і вчиться ходити на лоток. Вранці будить нас, скачути по ліжку. Росте поліглотом - розуміє українську та російську)
Кіт - це добре)
no subject
Date: 2010-05-11 01:29 pm (UTC)(а щеплення від сказу для тваринки шкідливе і зовсім необов"язкове - в місті практично нульова можливість зустрічі домашньої твари7ни з інфикованою дикою)
no subject
Date: 2010-05-11 01:32 pm (UTC)no subject
Date: 2010-05-12 05:37 pm (UTC)no subject
Date: 2010-05-13 10:15 am (UTC)no subject
Date: 2010-05-12 05:59 pm (UTC)краса яка)
А ми от з Дімкою завели свого першого спільного улюбленця - кальян! воть!
no subject
Date: 2010-05-13 03:38 pm (UTC)Казала мені подруга :"Спершу -- вазонки, потім -- тваринки, потім -- лялька" ;)))
no subject
Date: 2010-05-13 03:43 pm (UTC)no subject
Date: 2010-05-16 02:59 pm (UTC)але отієї процедурки ліпше нетреба робити
це знущання
і в умовах міста можна й без цього