Василь Шкляр, "Чорний ворон" (прочитано)

Новий роман Шкляра "Чорний ворон" активно піарився взимку 2009/10. З творчістю автора у мене давно "любов" - у бурсі писав критику на "Ключ" - відверту халтуру (навіть з точки попси), героя якої, як Нео, постійно виявляє все нові та нові здібності)))

Отже, Василь Шкляр. "Залишенець"/"Чорний ворон"

Почувши про назву, в пам'яті відразу вилинули рядки Стельмаха з роману "Гуси-лебеді летять":

"...є в мене, коли послухати одних, слабiсть, а коли повiрити iншим-дурiсть... Якось я швидко, самотужки навчився читати, i вже, на свої дев'ять рокiв, немало проковтнув добра i мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селi. Читав я "Кобзаря" i "Ниву", казки i якiсь без початку i кiнця романи,"Заднiпровську вiдьму, або Чорний ворон i закривавлена рука" i "Три дами й чирвовий валет".

Отже, станом на 20-ті роки ХХ століття назва "Чорний ворон" однозначно співвідносилася яко мотлох. Цікаво, що назву книги для Шкляра порадив Михайло Слабошпицький замість невиразного "Залишенець", від якою вона пішла у першому виданні. Питання: хто з письменників фатально позбавлений художнього смаку?

Отже, сюжет: 1920-ті... на просторах Холодного Яру, де колись гуляли гайдамаки, борються повстанці під керівництвом різних отаманів. Головний герой - колишній старшина царської арміх, потім армії УНР із псевдонімом "Чорний ворон". Сюжет - історія боротьби, вилазок, акцій і послідовного зменшення кількості загону Ворона внаслідок боротьби, дій ворога тощо. Паралельно іде лінія отамана Веремія, про якого всі чули, але ніхто не бачив.

Після кількох років жорстокої боротьби Ворон лишається сам. Він нібито підриває себе гранатою в підземеллі Мотронинського монастиря, а насправді - зникає, з'являючись на місці боротьби у 60-х роках у вигляді статечного сивого чоловіка.

Сюжет гострий, детективний, тому переказувати його не буду.

А тепер суть.

Фактично, Шкляр настругав вінегрету. Шукаємо попередників:

- хронотоп - Ю.Горліс-Горський, "Холодний яр"
- манера оповіді - романи Р.Самбука про війну
- перемежування оповіді "офіційними документами" - В.Богомолов "В августе 44-го", Ю.Семьонов, цикл про Ісаєва-Штірліца

При цьому книга програє усім попередникам.

Щодо сильних сторін роману: гострий сюжет. На фоні понурих колупань в жопі у власній свідомості, властивих сучукрліту, Шкляр вміє зацікавити. Інтрига загалом сильна і тримається (хоча про фінал автор завбачливо натякнув в середині) твору.

Чи є патріотизм, героїзм тощо сильними сторонами - на вибір сторін. ІМХО, професіоналізму ними не заміниш. Тим більше, коли патріотизм квасний і клюквенний)

Непогано показано закрути людської долі у ті часи: царська армія - повстанець - червоний - розстріл в 37-му / повстанець - амністія - Донбас...

А тепер проблеми:
 

( Докази і цитати )

Висновок: халтура - воно і є халтура. Халтурник - він і є халтурник.

ЗІ: Шкляр послідовно називає будьонівку "рогатою шапкою". Невже людина 1951 р.н. в житті не бачила будьоновки???

Про мистецтво

Відкрився скульптурний салон-2010. Поки що бачив експозицію на першому поверсі) Її суть влучно передає карикатура