Митці або ж П*здєц

З "Укрправди":

Митці проти цензури

Що: Перша акція руху "Митці проти цензури".... Вони прагнуть об'єднати власні зусилля, щоб захистити свободу слова від цензури.

Де: "Мистецька Платформа" (вул. Грушевського 4б)

Коли: 20 липня о 19.00

Хто проти: До акції протесту руху "Митці проти цензури" долучилися такі відомі українські гурти, як "От Вінта", "Тінь Сонця", "Абздольц", "Топоркестра", "Хамерман знищує віруси", "Наголос на Голос". Візьмуть участь у акції також брати Віталій та Дмитро Капранови, Сергій Пантюк, Андрій Кокотюха, Антін Мухарський, Юрко Зелений, Артем Полежака, Руслан Півень, Едуард Драч, Анатолій Федірко, Дмитро Лазуткін та інші.
___________________

Хто всє еті люді? Кілька гуртів, маловідомих за межами особистих знайомих, кілька понурих графоманів з активною громадянською позицією, зло*бучий телеведучий та кілька людей з "мистецтва для мистецтва".

Яка цензура? Хто не дає Пантюку писати нормальні вірші замість "неслухняників"? Хто не дає Полежаці і Лазуткіну замість радісно плигати по сцені і вигукувати матюччя, писати поезію? Хто не дає Кокотюсі хоч з десятої спроби написати нормальний, цікавий детектив?

Беремо в руці історію укрліт ХІХ століття, і пригадуємо, як тодішні митці боролися з цензурою. Наприклад, Карпенко-Карий, чиї твори досі ставляться...

Олесь Ільченко "Місто з химерами" (прочитано)

Взяв у колеги книжечку... Роман Ільченка - фіналіст "Книга року Бі-бі-сі - 2009".

Олесь Ільченко. "Місто з химерами"



Твір присвячено архітектору Владиславу Городецькому. На базі архівних матеріалів про життя і творчість автор спробував зробити цікаву оповідь.

Дві сюжетні лінії розгортаються паралельно.

Перша, основна - про життя Городецького. Щоб оживити оповідь, автор вводить елемент містики: "Змія", який примушує архітектора та його київських колег зводити будинки із зображенням демонів навколо Софії Київської. Крім того, нібито на догоду Змієві Городецький будує у столиці каналізацію. Зодчий веде власне "розслідування", намагається зрозуміти диявола - і у відповідь будує храми. Сюжет прикрашено екзотизмами - полювання в Африці, зустріч з шаманом на Алтаї тощо. Закінчується вона еміграцією та смертю Городецького. А після втечі з Києва покоївка Ірина заховала папери майстра.

Друга лінія введена для осучаснення. Автор явно хотів зробити цікаво і пізнавально, але вибрав своєрідний шлях - за сюжетом, двоє київських підлітків "розслідують" таємницю Городецького, повторюючи його здогадки щодо демонічного плану. Мова і мислення хлопців інколи виглядають достовірно, інколи бачимо, що крізь прозоре обличчя підлітка виглядає автор (особливо коли 15-річні хлопці міняються сентенціями типу "Софійський собор називають сакральним центром Києва"). В сумі все схоже на повчальні книги Ющука.

Думки. Загалом книга цілком читабельна і цікава (рос. "занимательна"). Автор взявся за майже недосліджену епоху в сучасних історичних творах - Київ початку ХХ століття. Акунінські часи, можна сказати. Зібрано потужний фактаж як життя Владислава Городецького, чия постать справді цікава та непересічна, так і з життя Києва того часу. Дано хорошу картину культурного та світського життя тогочасного Києва (перевіряв по книзі Рибакова). У епізодиках проскакують Леся Українка, Іван Франко (втім, для читача залишається очевидним, що це "аплікація" автора, навмисно імплантовані фрагменти).

Як видається, друга сюжетна лінія псує текст, роблячи його дещо наївним і підлітковим. Натомість у першій лінії тема "змія" так і залишається нерозкритою, обірваною містикою (на відміну від Дена Брауна, скажімо). Мотивація Змія туманна - він сам, один, без помічників вирішив напаскудити такому чистому і хорошому Києву.

Висновок: цікава, читабельна книга про київського архітектора та його творіння. Рекомендується до прочитання. Частини з підлітками непідліткам можна пропускати.