Подорожаріум діда Панаса. Речі в дорогу

Мене часто питають: "Їду далеко, що з собою взяти?" Універсального списку речей, певна річ, не існує - впливає спосіб пересування, тривалість, сезон. Але спробую звести воєдино найнеобхідніше:

1. Одяг і взуття.
Зручне. Не нове. Не марке. На один рівень тепліше, ніж очікувалося - може бути всяке. Спіднє має бути натуральним, горішнє - синтетичним. Дуже рекомендується мати теплу флісову кофту, міцно скручену і заховану на дно рюкзака.

Дуже корисно мати змінні устілки і шкарпетки - навіть якщо взуття промокле, їх зміна значно полегшить ситуацію.

2. Речі.
Флісовий плед - корисна річ в довгих переїздах, особливо автобусних. Втім, в поїздах теж буває холодно. Коштує недорого, згортається в дульку, а користі від нього багато.
Ніж-мультитул - власне, має бути гостре лезо і штопор. Слід пам'ятати, що в літак з ножем не пустять.
Чашка - пластикова або термо.
Ложка - столова.
Ліхтарик - малесенький, найкраще налобний, зі свіжими батарейками.
Плеєр - повністю заряджений. Дуже корисна штука гаяти час.
Термос. Перед виїздом перевірити на гігієну всередині. Не сподіватися на літо - вранці і вночі гаряча кава буває дуже доречною.
Книги - закачати на телефон (в крайньому разі 1 покетбук). Чим "занимательніші", тим краще.
Рушничок - маленький, "вафельний". Є спеціальні для туристів.
Запальничка - корисно, навіть якщо ніхто не курить.
Голка (товста), нитка (сіра).
Серветки - вологі і сухі.

3. Аптечка
Поширена помилка - пакування дорогими і непотрібними ліками. Заувага: якщо долаєте кордон, ліки мають бути новими - в нерозірваних упаковках. Скрізь, де не вказано кількість - 1 пачка. Список:

- анальгін - проти легкого болю
- аспірин - проти температури, разом з анальгіном
- кетанов або ібупром - на випадок зубного болю, найгіршої пакості в мандрах.
- колдрекс - 4 пакетика
- активоване вугілля
- ліки від укачування (не гомеопатія)
- перекис водню - рідкий
- ватні тампони
- пластир - пачка
- бинт
- полоскалка для рота
- спирт - 100 г (або настойка глоду)

Упаковка: купуються дитячі пенали на блискавці (у формі циліндра), туди скидається вся дрібнота (не слід піддаватися на спокусу скидати все в боковий відсік рюкзака). Кожен учасник має знати, що в нього (аптечка, ліхтарик тощо).

Одяг тісно скручується і пакується в кульки. Документи і гроші перевозяться у гермопакетику на застібці (на ринку 100 шт - 10 грн, можна і туристичний). Гроші діляться на кілька купок - на випадок крадіжки.

Інше на тему мандрів

Сергій Каледін. "Піп і робітник" (прочитано)

Випадково знайшов ще одну повість Каледіна (раніше читав "Смиренний цвинтар" - про робітників лопати та "Стройбат" - про армію).

Сергей Каледин, "Поп и работник".

Повість про життя церкви в пізній радянський період.

Сюжет: головна героїня - церковна староста Віра Іванівна розривається між господарськими клопотами храму в підмосковному селі (фарбування, ремонт, дрова). Життя при храмі не мед - треба ремонтувати, знаходити спільну мову з попом - третім на пам'яті Віри Іванівни (один спився, другий втік за кордон), допомагати убогим, вести фінансові справи, спілкуватися з "уповноваженим зі справ релігії", який тільки вимагає грошей, і нічим не допомагає. До того ж храм минулого року пограбували.

У життя храму входять троє чоловіків. Це "Толян-тюряжник", вічно підпилий син "заступниці" Віри Іванівни у церковних справах, який між відсидками допомагає храму з різними роботами. Другий - Бабкін, безхарактерний москвич, який втік від жінки, і працює у храмі кочегаром. Третій - зек-утікач рецидивіст Хромов, який випадково знайшов притулок при храмі.

Більшість твору займає технічна складова - розповіді про побут людей церковних. Фінансові особливості церкви, стосунки священника (якого призначають), його дружини (яка традиційно веде господарчі справи), церковного старости (якого вибирає громада), домашнє життя духовенства - все показано до дрібниць. 

Церковна оповідь балансує між десакралізацією, коли за процесами будівництва, фарбування, опалення не видно храму, і сліду, який все ж лишає храм у душах людей.

Сюжет рухається до розв'язки - хтось із явно неблагонадійних чоловіків знову пограбує храм. Автор досліджує, як впливає храм на людей. Толян так і залишається дрібною падлюкою, але церква для нього - звичний елемент побуту, на якому він може наживатися, продаючи крадене масло, але грабувати церкву не буде. Хромов до кінця тексту, коли (за натяком) здасть його міліції, так і не може зрозуміти, чому храм прихистив його. Натомість Бабкін стане "слабкою ланкою" - йому бракує сили волі, і коли волею випадку йому до рук потрапляє банка з грішми, він не втримується - і отримує по потилиці від Хромова.

Висновки: загалом повість досить проста, глибина психологізму помірна - вчинки героїв залишаються радше демонстрацією авторських міркувань, ніж наслідком дії. Тема церкви розкрита цікаво, але для 80-х років, зараз є багато літератури на цю тему (той же Ардов). Рекомендується лише для спеціалістів у темі.