Намалюйте конячку!

[archervarius]

 Як відомо, свого часу Ілля Рєпін любив знущатися над художниками-модерністами - послухавши про новаторство, він просив намалювати конячку. "Не людину - просто конячку". - додавав реаліст Рєпін. Модерністи не вміли, і йшли геть).

Цю фразу я часто використовую в розмовах з графоманами різних типів.

Останнім часом особливо багацько розвелося "герметичних", "верлібрових" та "асоціативних" писарчуків поганих вірш. Товариші-друзі, напишіть вірш про конячку! Не верлібр-відрижку підсвідомості, а простий римований віршик про конячку. Або про маму. Або про дідуся. Для найматьоріших є спецзавдання - сонет.

На жаль, як тільки мутнописець береться за просту тему (яка, відповідно, потребує складних пошуків слова, нових смислів та асоціацій), тут і лізуть з нього банальності, плагіат, примітив. Не малюється конячка, ігого!

Навздогін - китайська притча: імператор запитав знаменитого художника, що найважче малювати. Художник відповів: "Собак і коней". Імператор запитав: "А найлегше?". Той відповів: "Бісів та духів".

Навздогін байці про Рєпіна: модерніст Пікасо про себе казав: "Не знаю який я художник, але рисувальник чудовий". Тест конячки діє.

Comments

[Діма Княжич (from livejournal.com)]

Верлибр и Макдоналдс
Никита Брагин

Если хочется есть
побольше и подешевле,
перво-наперво надо
зайти в ближайший "Макдоналдс".

Это так просто, -
бигмаки, картошка, кола.
Это и дешево,
и достаточно сытно.

В этом смысле
верлибр как форма стиха
напоминает
общедоступный "Макдоналдс".

Он очень дешев и прост,
он везде одинаков,
он стандартен
в Африке и Европе,
в Америке и России, -
он поистине универсален,
интернационален.

А пишущие верлибром
так же не знают меры,
как пожиратели гамбургеров,
и оттого их опусы
безразмерно тучны
и удручающе одинаковы.

[archervarius.livejournal.com]

як пародія - не вистачає дотепного пуанту. як реальний текст - многабукаф. мало образів.