Матінко рідна, я "книжковий блогер")))

[archervarius]

Фейсбучикові перепости донесли прохання Олександра Мельника з 5books до людей, що цікавляться книгами, поговорити про читання і не тільки. Говорить - не мішки ворочать, тому я не проти) Власне, бесіда.

Нова рубрика в блозі - це "Розмова про книжки". У ній будемо говорити про книги, книговидавництво та книжкові блоги із людьми, котрі займаються творчими проектами, тематичними блогами, книжковими інтернет-магазинами тощо. Переважно до розмови запрошуватимемо представників Уанету, втім, не виключені і бесіди із закордонними гостями :) (але це в перспективі).

Перший наш гість має звучне поєднання суто українських імені та прізвища, цікавиться книжками, пише про них і не лише про них. Втім, він і сам вам про себе розкаже:

- Привіт, Тарасе. Насамперед, дякую, що першим відгукнувся на запрошення 5Books до українських інтернет-користувачів поговорити про книжки як хобі. Розкажи трішки про себе і свій блог тим читачам, котрі нічого про це не знають.

Колись філолог, зараз працівник Мережі. Блог archervarius.livejournal.com почав вести три роки тому: знайомі постійно просять порекомендувати книги, простіше про це один раз написати. Заодно фіксувати враження письмово: це допомагає глибше вгризтися в текст. Блог цілком суб'єктивний, враження про книги перемежовуються зі звітами з мандрів, думками про пиво і просто матюччям.

- Отже, ти людина різнобічна, як видно із цього опису :) Чи багато взагалі читаєш? Які книжки подобаються (жанри, види, зарубіжних чи вітчизняних видавництв тощо)?

Залежно від робочого графіку, настрою і "потужності" книг. Детективи можу ковтати по штуці в день, а "Золотий храм" Місіми читав два тижні. В середньому три-чотири книги щомісяця.

Уподобання - у першу чергу якість, решта вторинне. Люблю книги, які поза часом, незалежно від жанру. І знову ж - настрій: на повалятися на дивані з лимонадом і печивом згодиться який-небудь Акунін, а щоб поворушити мозком, лізу в світову "нетлєнку". Надаю перевагу зарубіжній літературі у якісних перекладах, якщо не дається оригінал.

- Читаєш за допомогою електронних гаджетів чи віддаєш перевагу паперовим книжкам?

Читаю з монітора, Кіндли, екрана смартфона, а якщо припече - то з маленького телефонного. Подумую про планшет. Якщо важливі фото чи ілюстрації - звичайно, краще папір (так, купую київські фотоальбоми з серії "Незачинене вікно"). Для спокійного читання вдома краще папір, для книг "прочотних", на один раз, краще електронка, щоб не захаращувати квартиру.

- А яку книжку можеш порекомендувати нашим читачам? Що на твою думку є must-read на сьогодні?

Все залежить від рівня читача. Книги, які мене вразили за останні пару років: оповідання Льва Толстого і Антона Чехова - доступні всім. Для кваліфікованіших читачів - "Дзен і мистецтво догляду за мотоциклом" Роберта Пірсіга, "Міст короля Людовіка Святого" Торнтона Уайльдера, "Де сходилося небо з горбами" Володимира Маканіна.

Must read - це складно. В принципі, шкільної програми "вистачить всім". Маю кількох знайомих, далеких від філології, які у зрілому віці почали перечитувати шкільну програму іза зарубіжної літератури і отримують від того неабияке задоволення.

- Від книжок перейдемо до тих, хто їх видає. Як оцінюєш стан справ в сучасному українському книговидавництві? Яких книжок бракує на полицях українських книгарень?

Слабко знайомий зі сферою, але знаю, що видатися важко. Для стримування неякісного чтива воно, може, і на краще. Те, що потрапляло до рук зі свіжого, зазвичай неприємно пахне халтурою (зокрема, відсутність редактора і навіть коректора). По живому різонули страшні переклади біографії Джобса від Надії Гербіш сотоваріщі (у другому виданні ніби виправили) та "Історії християнства" Гілла від Катерини Новікової.

Хороших книг не бракує. Інша справа, що автори, - молоді й не дуже, - "дмухають" в калюжу рекламою та самопіаром, а через пару років їх тексти лежать в "Букіністі" в ящику "все по 2 грн". Тому все це шумовиння - то одна пісня, а хороші, витримані часом книги - інша. Оригінали та добрі переклади світового письменства, нехай і на російську, в книгарнях є. Хоча, звичайно, хотілося б українською.

- Які блоги чи сайти на книжкову тематику можеш порекомендувати?

lib.rus.ec і flibusta.net. Решта несуттєво і для розуміння книг не потрібно. Тусовками цікавлюся слабо.

- І наостанок - твої побажання читачам 5Books.

Читання саме по собі нічого не значить. Начитаний дурень - противний підвид дурня. Тому - читати якісне і постійно вчитися "копати" тексти, розуміти питання, які ставить книга, знаходити відповіді на них. Пам'ятати про те, що Сократ говорив не для випускників філфаків, а для пекарів і гончарів, а класики ХІХ століття виходили в газетах і читала їх широка публіка. Тому - не боятися "умняка".

Comments

[svitanka.livejournal.com]

прикольно, всьо по дєлу )))
от тока ""який- небудь Акунін" різонуло. Нещодавно зовсім дорвалася до всієї фандорінської серії цього шановного автора (на піку, коли всі зачитувались якось лише першу книгу прочитала серії), і от шо я маю сказати: "який- небудь" це підходить для будь якого пісотєля сучукрліт. Просто навмання прізвище підставляй - і "який- небудь", і чтиво таке саме... Якби ж то всі писали як Акунін. Просто, захопливо, грамотно, без "спєсі" якою грішать наші псевдо-пророки від літ-ри. Слог прекрасний. Вся критика цього автора "від лукавого", такого високолобого лукавого, який томно зітхає і каже що краще за Джойса ніц в житті не читав %))) а вінні-пух вапше совєцький гопнік. коротше, як знатного книгочєя, запитую - чи є щось на кшталт Акуніна в сучукр, та і не тільки в сучукр?

[archervarius.livejournal.com]

нєнєнє, девідблейн. я за Акуніна і вважаю його майстром розважального чтива, прекрасним детективщиком. вся мукулатура Кукутюхи не варта і сивої скроні Ераста Петровича! Серйозно, я перечитав усе, що написав Акунін і то не раз) більше разів перечитував на дозвіллі тільки "Гаррі Поттера" і "Дозори".

Але то для релаксу, а для ума там пусто. Плюс інколи харить вторяк (дядя Гіляй аж сквозить з творів про Москву, наприклад).

[svitanka.livejournal.com]

не читала дядю Гіляровського, подивлюся ) мені деякі фандорінського циклу твори Крісті нагадували і троха Конан Дойля. Самі довгі твори, бо збірка оповідань у нього не вийшла, на жаль. не втримав градус.
по суті, реально хтілось би почитати чогось такого з закосом (мовним так само) під моє улюблене 19 сторіччя - українською. У Акуніна як на мій смак - чудова стилізація вийшла.
наші соврємєннікі, млін, так нє могУт....
каюсь, знову витратилась на сучукр, купила Денисенко останню... там в героїні типу німкені в кожному слові і думці "ростуть" слов"янські вуха, а кількість слова "фотель" на кв. мм тексту зашкалює. коротше пока мурижу, але сторінки гортати якось не тягне.
вопшім як писали про російський серіал "графіня де монсоро" - тут даже морди у лошадєй русскіє)))

[archervarius.livejournal.com]

там реалії з Гіляровського практично передрані... але то мемуари, а то художка, взяткі гладкі.

а ХІХ століття у нас це анріал, його ж знати треба, вивіряти. простіше писать про козаченьків та руїну, "ой ти грає воропає гоп".

правда, он Ільченко про Городецького писав, якраз та епоха. але рівень не той)

[oraushenbah.livejournal.com]

Він нещодавна розродився "Аристономією". 2,7% прочитав уже - доволі легко так іде, після Мобі Мелвіла, трактат (с) інтелектуальний.