Дещо про Винничука

[archervarius]

Навколо Винничука останнім часом вирують пристрасті - віршик про підараса, порнографія, претензії на "голос народу" і "совість нації".

Взагалі це кумедна риса укрліту - навіть якщо письменник написав кілька книг типової порнушки, путівників і збірок, він однаково буде пробуватися на роль "тоді вожді її - поети".

Але мене не це добило, а рядки з інтернет-конференції.

Моя думка: Пане Юрію, яку б вашу книжку ви порадили б прочитати? Мені вас дуже радила подружка. Я спробувала читати Мальву Ланду, але не зрозуміла...напевно, у вас є щось краще?

- Нічого кращого від "Мальви ланди" я не написав. А якщо у вас літературна освіта на рівні Рамарка, Дюма чи Жюль Верна - можете прочитати "Діви ночі".

Блеать! Ремарк, Дюма і Жюль Верн - це приклад того, що таке якісне письмо. У Ремарка - це практично еталон "без золота, без каменю, без хитрої мови", Дюма і Жюль Верн - абсолютна класика романтичних пригод (їх цікаво аналізувати на тему "скільки дурниць в тексті, а все одно класно"). 

І от негоже срати на майже класика, але рівняти verpa з phalanx distalis - це святотатство.

Comments

[archervarius.livejournal.com]

у мене в дисері Винничук був одним з опорних, в кінці 80-х - початку 90-х він відкривав кілька маргінальних жанрів. але відкрити - діло нехитре, на новизні виїдем. а далі - печаль.

[oles-barlig.livejournal.com]

"відкрив" чи "започаткував в Україні"?

чув, що "Лексикон інтимних міст" Андруховича цьогоріч "ЛітАкцент" висуває на антипремію "Золота бурулька".

[archervarius.livejournal.com]

ну ясно шо в Україні, не взагалі ж) Чорний і скабрезний гумор, еротика...

Про лексикон побаяню з Драгоманова:

За все Ви беретесь, тратите сили на програми подорожі в стихах, котрі нагадують ті, що в Германії консьєржі роздають квартирантам на новий рік, коли поздоровляють їх, щоб дістати на шнапс. Хіба на те Ви маєте талант белетриста і здібність дослідача, щоб писати таке?
(Переписка з Ів. Франком та іншими)

[oles-barlig.livejournal.com]

згадується розмова з одним моїм приятелем про те, що "Пєлєвін" своїм "Чапаєв і порожнеча" задав для самого себе таку планку, яку не зміг переплюнути. відтак усі його наступні твори нагадують творчість людини, яка намагається писати як Пєлєвін.

[archervarius.livejournal.com]

відкривать це специфічна честь... а деякі жанри - так взагалі.

про Пєлєвіна це складна тема, що є вершиною його творчості, "Чапаєв" чи "Генерація" чи шешось, кожному своє, як написано на воротях.

Напр, мені та моїм знайомим зі сфери офісного планктона дуже сподобалась "Емпайр V", а творча ентелехенція не сприймає цей текст, бо не знає реалій і настроїв сфери.

[oles-barlig.livejournal.com]

в понятті жанрів мене цікавить сучасний стан такого суто українського літературного явища "химерної прози" - вона ще існує? чи зі зникненням головного подразника (Радянського союзу) вона остоточно переродилася у магічний реалізм?

"Емпайр V" значно кращій за "Диалектику Переходного Периода из Ниоткуда в Никуда", але особливо мене не зачепив (хоча, з блогосферою наче знайомий).

[archervarius.livejournal.com]

"Емпайр V" в першу чергу про офісну культуру і її цінності. step by step пока от монитора не ослеп. хороша, ІМХО, книга, дуже влучно багато основ цієї субкультури стібеться, але новизни і свіжості уже бракує

[oles-barlig.livejournal.com]

от і про те...((

[oles-barlig.livejournal.com]

було б бажання і натхнення, бо в Україні в літературі ще років тридцять можна усякого започатковувати...